Сьогодні у знаковому селі поблизу Миргорода починається всесвітньо відомий ярмарок 
Офіційно Національний Сорочинський ярмарок відкриють у вівторок, 20 серпня, об 11-й годині. Хоч апогею дійства очікують ближче до вихідних, вируватиме воно шість днів майже цілодобово. В такому ж безперервному режимі до нього й готувалися. Причому останні кілька років більш як 16-гектарний ярмарковий майдан оновлювали особливо інтенсивно. То чи впізнають знайому місцину ті, хто бував у Сорочинцях раніше?
— Навіть якби з ХVІІІ-ХІХ століть до нас завітали літературний «батько» Микола Гоголь та його герої, вони почувалися б тут як удома, — відповідає власкору «Голосу України» керівник проекту «Сорочинський ярмарок» Світлана СВИЩЕВА. — Зрештою, їхні образи й сьогодні з нами. Хоча, пригадується, півтора десятиліття тому, коли розпорядником торжища стали товариство «Сорочинський ярмарок» і, власне, наша команда, деякі «надсучасні» діячі радили будувати тут величезні павільйони зі скла, заліза та бетону. Мабуть, комусь такий «модерн» справді ближчий, та він же фактично вийняв би з ярмарку головне — українську душу, наш національний колорит, за яким приїздять сюди тисячі людей. Тому на такі сумнівні новації ніколи не підемо.
— І все-таки ярмаркова територія останнім часом змінилася досить помітно.
— Крім її огородження та чіткого зонування, прокладення доріжок із твердим покриттям, створення належних санітарно-гігієнічних умов, намагалися впорядкувати, прикрасити навіть підступи до неї. Задля цього, скажімо, трохи раніше всередині й довкола висадили сотні дерев і кущів, виплекали яскраві квітники. Все те одразу налаштовує на святковий настрій, робить місцину не схожою на занехаяні торговельні «товчки» деінде. Цього літа знесли 30-річну вхідну арку, що стала аварійною, і спорудили нову, ошатнішу та надійнішу. Щоб розвантажити центральну алею, зробили два додаткові проходи для відвідувачів. Досить гармонійно вписалися в наш «інтер’єр» виставкові зони промисловців і аграріїв. Та головними домінантами ярмаркової площі залишаються стилізоване під давнину й істотно розширене містечко майстрів народних ремесел і етнографічна зона, яка, власне, репрезентує українське село гоголівських часів.
— Саме там за традицією спалахують найяскравіші «зірочки» культурно-мистецької програми.
— Один лише перелік її заходів займає кілька сторінок. Тож із ним, певно, краще ознайомитися на ярмарковому сайті. Зазначу лише, що, як і раніше, родзинкою культурної програми стануть виступи десятків фольклорних колективів. Багатьох постійних відвідувачів потішимо завжди популярними фестивалем гумористів «Сміємося разом з Гоголем», запальним «Сорочинським весіллям», колоритними ярмарковими вечорницями, демонстрацією шедеврів українського кіно на садибі Хіврі тощо. А от віншування наших національних страв — сала та полтавської галушки, що відбудуться 22—23 серпня, започатковані зовсім недавно. Окрасою вечірньої програми першого дня стане виступ особливо модного серед молоді гурту «ТіК». А в середу очікуємо мега-зірку, нашого земляка-полтавця Андрія Данилка в образі Вєрки Сердючки. Водночас хочемо, щоб відвідувачі ставали співучасниками, співтворцями дійства. Задля цього значно розширюємо діяльність «Сорочинської майстерні». В її майстер-класах і діти, і дорослі зможуть навчитися танцювати гопака, ліпити вареники і галушки, виготовляти ляльки-мотанки, писанки, обереги, жіночі прикраси, опанувати ази гончарського ремесла та лозоплетіння.
— Світлано Іванівно, а чи оновлюється традиція зустрічати гостей з-за кордону?
— Міжнародна складова була присутньою в нашій діяльності практично завжди. Та якщо раніше спілкувалися переважно з представниками посольств, то цього року зробили наголос на партнерстві громад, органів місцевого самоврядування. Тож у липні делегація ТОВ «Сорочинський ярмарок» і місцевої сільради на чолі з її головою Юрієм Донченком відвідали кілька містечок Словаччини та Польщі. Їхній досвід «просування» своїх територій на європейські обшири особливо цінний для Великих Сорочинців. Тепер чекаємо гостей звідти на ярмарку.
Полтавська область.
 
На знімку: Національний Сорочинський ярмарок.
Фото Олександра КЛИМЕНКА (з архіву «Голосу України»).