Відпочинок, зігрітий теплом і любов’ю

Народний депутат Віктор ОСТАПЧУК:

«Сьогодні на сучасному стадіоні, де проводила передматчові розминки збірна Голландії, має можливість грати наша дітвора. Крім цього, до початку сезону 2011 року ми побудували тут з десяток нових спортивних майданчиків — для волейболу, баскетболу, пляжного волейболу, майданчики з тенісними столами, а також з новими, сучасними атракціонами і тренажерами. Будували з таким розрахунком, щоб усі загони могли займатися спортом одночасно. Допомагає подружитися з фізкультурою й багаторівневий басейн, побудований за німецькою технологією на початку 2000-х років».

Літо стрімко наближається до завершення, а в дитячих центрах Південної залізниці розпал оздоровчого сезону і не збирається спадати. Разом з дітьми залізничників тут відпочивають юні мешканці Борівського, Ізюмського, Куп’янського та Шевченківського районів. Чотириста дітей, яким потрібна особлива соціальна опіка, змогли оздоровитись у кращих таборах Слобожанщини завдяки народному депутату України, президенту громадської спілки «Соціальний Рух Поваги» Віктору Остапчуку.

Дитячі табори Південної залізниці завжди були відкриті для дітей, яким в житті необхідна особлива турбота. Приміром, після аварії на Чорнобильській АЕС київські діти приїжджали на літні зміни 1986—1989 років у табір «Лісова казка», розташований під Куп’янськом. Що вже казати про вихованців підшефних шкіл-інтернатів, для яких відпочинок в одному із шести дитячих оздоровчих центрів Південної залізниці — євпаторійській «Мрії», харківському «Сонячному», лозовській «Зміні», сумському «Орлятку», полтавській «Молодій гвардії», куп’янській «Лісовій казці» — така ж звична прикмета канікул і літа, як і для дітей працівників залізниці. Дітвора буквально закохана у свої міні-республіки. І, треба сказати, є за що.

Традиція оздоровлення дітлахів з непростою долею збереглася й з переходом Віктора Миколайовича на депутатську роботу. Цього літа народний депутат, за підтримки керівництва Південної дороги і Дорпрофсожу, організував для дітвори свого округу справді незабутній відпочинок. Списки дітей, яким виділялися путівки, були підготовлені, на прохання Віктора Миколайовича, райдержадміністраціями і міськрадами. До них увійшли діти-сироти, вихованці дитячих будинків, у тому числі сімейного типу, діти із багатодітних родин, а також обдаровані діти, котрі посіли призові місця на різних олімпіадах, спортивних змаганнях і творчих конкурсах.

Дитячий лікувально-оздоровчий центр «Сонячний», розташований у зеленій зоні Харкова, вважається одним із найкомфортабельніших дитячих таборів Слобожанщини. А завдяки Євро-2012 і взагалі перетворився на дитячий центр «преміум-класу». Річ у тім, що Віктору Остапчуку, тоді начальникові Південної дороги, вдалося домогтися, щоб «Сонячний» як тренувальну базу включили до державної цільової програми підготовки до проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи з футболу 2012 року. У результаті (крім будівництва сучасного стадіону на 5 тис. глядацьких місць) тут було проведено масштабну реконструкцію дитячих і медичного корпусів, а також їдальні. При цьому оновлено абсолютно все — від холодильної і варильної техніки в їдальні до сантехніки, меблів, штор і світильників у дитячих номерах.

Не випадково повноплатна путівка в «Сонячний» коштує понад 6 тис. грн. (діти залізничників відпочивають за пільговими путівками). І навіть за наявності таких коштів батькам, які не працюють на Південній залізниці, непросто влаштувати своїх дітей у престижний табір. Але, проте, тут ніколи не забувають про дітей соціальних категорій...

— У нас найкращий загін, ми дуже здружилися. Уже зробили й підписали світлини: ми — вожатим, вожаті — нам. Розставатися дуже не хочеться. Домовилися після закінчення зміни, 10 серпня, зустрітися в Харкові, — розповідає Настя Денисенко з міста Ізюм.

— Я ще ніколи не бачила такого табору, щоб у номері були плазмовий телевізор, кондиціонер, зручні ліжка, душова, — доповнює подругу, з якою вона познайомилася в «Сонячному», Іра Морозова, теж ізюмчанка. — В «Сонячному» — дуже класно. І не тільки через комфортабельні номери, в яких ми живемо по двоє, гарний басейн та шестиразове харчування. Тут супервожаті, дуже багато різних фестивалів і спортивних змагань, цікавих гуртків.

— Хоча «Сонячний» офіційно називається дитячим лікувально-оздоровчим центром, фактично це ще й спортивний центр, — розповідає народний депутат України Віктор Остапчук. — Утім, для одного з об’єктів Євро-2012 (під час чемпіонату тут розміщалися представники Королівського футбольного союзу Нідерландів) це й не дивно.

— Ми намагаємося дітей соціальних категорій залучати до всіх заходів, максимально допомагати й опікувати, — розповідає заступник директора ДЛОЦ «Сонячний» з виховної роботи Вікторія Пляшешник. — Звичайно, діти різні. Як правило, більшість добре вливаються в наш колектив, але трапляються сильно затиснуті й неконтактні. Однак до кінця зміни це вже зовсім інші діти — відкриті, розкріпачені, готові до діалогу. І справа не тільки в професійному психологові, який у нас працює на всіх змінах і допомагає дітям розкритися. Вони відчувають, коли їх щиро люблять!

Дитячий оздоровчий центр «Мрія», чорноморська перлина Південної залізниці, також цього літа приймав дітей соціальних категорій з округу Віктора Остапчука. Враження в них залишилися незабутні. Дехто із дітей-сиріт, які раніше відпочивали в «Артеку», в один голос твердять: у «Мрії» — краще!

— Раніше це був звичайний піонертабір, побудований на початку 60-х років минулого століття за типовим проектом. Четверо-п’ятеро осіб у кімнаті, спартанська обстановка, зручності в кінці коридору. Але в 2007—2010 роках ми поетапно перебудували всі три «піонерські» корпуси, перетворивши «Мрію» на сучасний дитячий центр, — коментує захоплення дітей Віктор Остапчук. — Тепер у корпусах «Мрії» діти живуть у двомісних номерах з усіма зручностями, на заново обладнаній території повно спортивних і тренажерних майданчиків. До речі, багато не вірили, що така краса будується для дітей. Казали, що ми хочемо «Мрію» після реконструкції приватизувати і перепрофілювати. Але потім учергове переконалися, що в нас слова не розходяться з ділом. Якщо ми говоримо: «Усе краще — дітям», то й чинимо відповідно. Звичайно, дуже важливо, щоб у таких чудових дитячих центрах, як «Мрія», могли відпочити дітлахи, яким особливо необхідні соціальна підтримка та захист. Тим паче що багато хто з них уперше побачили море.

До речі, якщо на другій і третій змінах у «Мрії» відпочивали по 15 дітей соціальних категорій, які влилися в різні загони, то на першу їх приїхало відразу півсотні — з усіх територіальних утворень округу! До того ж зі своїми викладачами, котрі сформували з різновікових дітей два загони.

— Це були золоті загони — усі діти надзвичайно дружні, надзвичайно згуртовані й працьовиті. Для них не існувало понять «не хочу», «не буду», «не вмію». Справжні ентузіасти. За все бралися, брали участь у всіх заходах, — розповідає заступник директора санаторію-дитячого оздоровчого центру «Мрія» з виховної роботи Валентина Рудась. — У нас діти і відпочили, й оздоровилися, і розкрили всі свої таланти. А коли настав час їхати, плакали і вони, і ми... Величезне спасибі Віктору Миколайовичу Остапчуку й усім, хто знайшов можливість допомогти цим дітям. Це саме той випадок, коли все, що прагнули в дітей вкласти, потрапило на благодатний ґрунт і дало прекрасні паростки.

З Валентиною Григорівною солідарні в усіх інших таборах Південної залізниці, де нинішнього не найспекотнішого літа зігріли теплом і любов’ю дітей, яким це особливо потрібно.