Щедрий врожай і обвал цін на колосові — непогана можливість для трейдерів скупити у господарствах зерно задешево
В Україні завершується збирання ранніх зернових та зернобобових. Врожай видався щедрим — якщо вірити Мінагропроду, намолочено 32 мільйони тонн зерна, зокрема 22,9 млн. т пшениці та майже 7,7 млн. т ячменю.
Особливість нинішніх жнив — рання весна і спекотний початок літа призвели до швидкого дозрівання культур, тож вони розпочалися на два тижні раніше, ніж зазвичай. А отже, за логікою мали б і закінчитися раніше, принаймні, до кінця минулого тижня. Та, схоже, хлібозбирання знову розтягнулося у просторі та часі. Причин, як завжди, багато, та головних бід дві: погодна і технічна. По-перше, для швидкого проведення жнив, щоб укластися в агротехнічні строки, не вистачає комбайнів. По-друге, на заході час від часу дошкуляють дощі, що не пускають хлібозбиральні агрегати у поле. Відтак, неминучі втрати, адже зерно осипається, проростає на пні.
Як би там не було, але Мінагропрод нинішнього сезону впевнено декларує рекордний врожай за часів Незалежності — разом з кукурудзою планують вийти на зерновий вал у 57,1 мільйона тонн. Тоді як торік було 46,2 мільйона тонн, а у найщедрішому 2011-му — 56,7 млн. Але якщо навіть у міністерстві десь щось недорахували, рік дійсно очікується врожайним. Є ще й перехідні запаси, тож за хлібне майбутнє споживачам хвилюватися не варто — обійдеться без дефіцитів.
Поки що рекордний врожай лише очікується, а ось рекордний обвал цін на хлібні культури вже відбувся. Нині торгівці, котрі активно формують партії зерна для продажу за кордон, скуповують пшеницю 3-го класу по 1500—1550 гривень за тонну, тоді як ще у червні давали по 2150—2200 гривень. Хоча у пік збирання колосових щороку відбувається сезонне зниження цін, і з року в рік у господарствах розповідають про недоотримані прибутки, такого обвалу як тепер ніхто не очікував. Для окремих господарств щедрий врожай може перетворитися на збитки.
З усієї кількості ранніх зернових на випікання хліба та інші продовольчі потреби доведеться відправити 6,5 мільйона тонн. Для пекарів — непогана нагода запастися пшеницею за прийнятними для них цінами. І тут є питання до структур, які забезпечують крамниці буханцями: чому хліб за ці роки подорожчав, якщо сировина така дешева? Але рахуємо зерна далі. Близько 16 мільйонів тонн «з’їсть» тваринництво — і тут здешевлення зібраного на руку, можна зробити кормові запаси. До того ж у валі чимала частка фуражу. Та чи не найбільший зиск знов отримають ті самі трейдери. Адже левову частку збіжжя нового врожаю у Мінагропроді планують продати за кордон. За словами міністра Миколи Присяжнюка, за межі держави піде 28 мільйонів тонн. З них — майже 9 мільйонів тонн пшениці, 2,5 мільйона тонн ячменю та понад 16 мільйонів тонн кукурудзи.
Складається враження, що уся рослинницька галузь працює на експорт і все, що можна, треба вивезти за межі держави. З одного боку, зрозуміло, що це підтримка зовнішньоторговельного балансу. А з другого — дивує позиція країни у центрі Європи, яка продовжує імпортувати великі обсяги м’яса і разом з тим вивозить значну кількість зерна, вже претендує на третю позицію у світовому рейтингу його експортерів.
До речі
Самі втратимо, а Китаю допоможемо!
Поставки зерна за кордон у поточному маркетинговому році (з липня) зросли до 2,05 мільйона тонн. Це на 26,1 відсотка більше, ніж за той самий період минулого року, рапортує Мінагропрод. Виникає запитання: чому, приміром, Китаю вигідно купувати у нас зерно й везти його за 10 тисяч кілометрів, щоб розвивати своє тваринництво, а нам, притому що хлібні культури під боком, розвивати його не вигідно?
Точка зору
Уряд стежить, ситуація стабільна
Заступник міністра аграрної політики і продовольства Олександр Сень (на знімку), відповідаючи на запитання про нинішні ціни на збіжжя та можливе подорожчання, попри щедрий врожай, хліба та круп:
— Сезонні коливання цін на зерно відбуваються щороку — і цьогоріч вони вже відбулися. Ціна у червні значно знизилася порівняно з травнем. Є певна стабільність по ціні на продовольчу пшеницю, так само більш-менш стабільні ціни на ячмінь. Після того, як знизилися, стоять на більш-менш стабільному рівні. Не можна говорити, що це вже повна стабільність, але непогана тенденція. Думаю, на кукурудзу ціна ще не встановилася... Наскільки володію інформацією, ціна поки що на хліб і крупи стабільна. А інше питання — що у собівартості хліба й круп — не тільки зерно, там його 40 відсотків, а решта електроенергія, пальне, зарплата людей — не дешевшає, а дорожчає. Тому в цілому уряд стежить за ситуацією на ринку продовольства і поки що вона стабільна.
Записав Віталій ОСОКОРСЬКИЙ.
Зібрали колосові й у ПСП «Правда», що в селі Підгайці Млинівського району Рівненської області. На знімку (зліва направо) помічник комбайнера Микола Оксенюк, водій Віталій Шевчук та механізатор Іван Цаковський.
На Одещині чудовий урожай — 2,9 мільйона тонн
Як повідомив нашому кореспонденту директор департаменту агропромислового розвитку Одеської облдержадміністрації Анатолій Новаковський: «Урожай зібрано на площі 969,8 тисячі гектарів. Урожайність у середньому становить 29,5 ц/га. У валовому зборі зерна найпитомішу вагу має озима пшениця, її 1,7 мільйона тонн». На жнивах було задіяно 4700 зернозбиральних комбайнів, передає наш власкор В’ячеслав ВОРОНКОВ.
