Гусінь об’їдає поля

— Заражені совкою посіви обробили хімічними препаратами на території 63,5 тисячі гектарів. Але через те, що дощів обмаль, активна речовина не розноситься по рослинах з вологою, а швидко висихає, і її ефект явно недостатній.

До того ж метелики совки мають властивість мігрувати з вітром, долаючи відстань до тисячі кілометрів, і вони вже дісталися до сусідньої Миколаївської області, де положення таке само загрозливе, як і у нас, — коментує начальник управління біозахисту фітосанітарної інспекції Херсонщини Катерина Чуприна. — На культурних рослинах, де погосподарювала гусінь совки, активно розвиваються грибкові захворювання на кшталт сіро-білої гнилі, тож якщо не вжити відповідних заходів, збирати на таких ділянках буде нічого.

Спалах розмноження кількох видів совки на півдні України має ще одну загрозливу особливість. Її гусінь виявляє просто дивовижну стійкість до більшості видів інсектицидів, що постачаються на вітчизняний ринок. Для неї згубні лише найдорожчі їх зразки, тож дієва обробка одного гектара посівів з літаків чи дельтапланів обходиться у 300—500 гривень. А таке «задоволення» багатьом фермерам та одноосібникам просто не по кишені. Хоча грамотні агрономи радять не сподіватися виключно на «хімію», що отруює не тільки комах, а й усе довкола, і згадати про старі добрі біологічні способи боротьби зі шкідниками.

— Для боротьби з совкою на плантаціях кукурудзи наше господарство з 2004 року закуповує в біостанції на Миколаївщині хижу мушку трихограму, яка харчується яйцями совки. За останній рік вона також подорожчала, проте випуск трихограми на гектарі поля обходиться всього у 60 гривень, тоді як «хімія» — майже вдесятеро дорожче! — каже Володимир Рось, головний агроном агрофірми «Долинське», що у Чаплинському районі Херсонщини. — Зазвичай трихограма винищує совку дощенту, але цього року виліт метелика триває не два тижні, а понад півтора місяці, тож її природний ворог «спрацював» відсотків на 50—70. А на завершення біологічного циклу без додаткової хімічної обробки ми також не обійшлися, хоча витрати все одно були менші, ніж у сусідів, котрі покладалися винятково на хімікати.

Глобальні зміни клімату, зловживання монокультурами, порушення агротехнологій — всі ці чинники провокують в Україні спалахи розмноження шкідників, і совку можна вважати такою собі «першою ластівкою». Цьогоріч на Херсонщині, приміром, довше тривав і виліт саранчі (італійського прусу). Летючі комахи розповсюдилися на більшій території й наступного року можуть також завдати клопоту навіть там, куди раніше не навідувалися.