Скотиняча справа

У Мінагропроді взялися за експорт худоби. Там, очевидно, вважають, що продаж її за кордон допоможе істотно наповнити скарбницю валютою. У міністерстві пропонують знизити експортне мито на велику рогату худобу та овець до 5 відсотків. Поки що воно становить 25 відсотків. Відповідний законопроект уже оприлюднено на офіційному сайті Мінагропроду. У керівних аграрних кабінетах вважають, що серед українських покупців останнім часом попит на яловичину став надто вже обмеженим. Тоді як у країнах арабського світу цей товар, навпаки, у ціні. Отже, разом із зерном, якого з нового врожаю в міністерстві мають намір продати за кордон близько половини, бички можуть виявитися рятівними для скарбниці в плані наповнення її валютними резервами. У пояснювальній до законопроекту записці зазначено: такий крок дасть змогу господарствам одержувати вигідну ціну за яловичину й племінних овець, це, мовляв, поверне інтерес сільгоспвиробників до тваринництва.

Насправді експерти припускають, що такий сценарій призведе до ще більшої кризи в галузі. Свого часу, на початку 1990-х, відсутність експортних перепонів стала причиною значного скорочення в країні великої рогатої худоби. Якщо в 1992-му за межі держави було продано 550 голів великої рогатої худоби, 1993-го — 1100 голів, то 1994-го — 92000 голів, а 1995-го за кордон пішло вже 213 тисяч голів. Інтерес до нашого живого товару здебільшого з боку арабських країн у той час неабияк підкосив базу тваринництва в Україні. Така тенденція змусила спішно захищати галузь від остаточного розпродажу введенням у 1996-му п’ятидесятивідсоткового експортного мита.

Тепер, є небезпека, історія може повторитися. До того ж неважко припустити, експортний попит на велику рогату худобу призведе до збільшення цін на ВРХ на внутрішньому ринку. Для тих, хто вирощує тварин, це на руку, можна виручити більше грошей. Але для вітчизняної переробки такий перекіс зробить якісну сировину ще більш недоступною. У підсумку і яловичина, і ковбаса з неї на внутрішньому ринку істотно подорожчають.

У цьому контексті — може, вигідніше було б самим навчитися робити якісну ковбасу й реалізовувати її за кордон? Або хоча б продавати за кордон не худобу в живій вазі (тобто сировину), а хоча б м’ясо в тушах і напівтушах?

Сумнівно, що невеликі вітчизняні господарства, зі зниженням мита, одержать прямий доступ на експортні ринки. На відміну від трейдерів, для яких поголів’я нарівні із зерном стане ще однією статтею отримання прибутків.