Таємниці чудес вітчизняної економіки

До речі, для журналістів літо вважається мертвим сезоном. Просто у цей період зазвичай настає новинний вакуум. А тут, дивишся телевізор, читаєш газети й не перестаєш дивуватися, у якій чудовій країні ти живеш. Засоби масової інформації наперебій розповідають про економічне піднесення. Одне з позитивних перетворень — країна значно скоротила споживання електроенергії. Зокрема, радісно рапортують ЗМІ, у промисловості за сім місяців цей показник упав на 7,6 відсотка. Але якщо задуматися — що ж тут доброго?! Адже скорочення споживання спричинено не енергоефективністю, а спадом виробництва. І якщо ретельніше покопатися, то можна відшукати й інші «позитивні» тенденції: багато зі стоячих чи наполовину працюючих фабрик і заводів «заощадили» не лише на світлі, а й на газі, воді й, звичайно, на зарплатах і преміях своїм працівникам. За доказами індустріального «піднесення» далеко ходити не треба — досить ознайомитися з даними за сім місяців, оприлюдненими минулого тижня, у повному обсязі, так би мовити, без відриву від контексту. Навіть такі економічні велети, як Запорізький автозавод за цей час, порівняно з аналогічним періодом минулого року, скоротив виробництво автомобілів — на 58 відсотків (до 10360 одиниць). Найбільше впало виробництво автобусів — більш як на дві третини (до 133 штук). Отож коментарі, на чому заснована така економія електроенергії, як то кажуть, зайві...

Тепер — про хліб насущний. Просто не можу промовчати про наші «найшвидші у світі» жнива. У минулий четвер офіційний сайт Мінагропроду Криму радісно відрапортував про завершення кампанії зі збирання ранніх зернових. Не будемо акцентувати увагу на «рекордній» урожайності — лише 13,7 центнера з гектара й на «рекордному» кримському валу в 607,6 тисячі тонн зерна. Більше тривожить те, що збирання замість оптимальних десяти-п’ятнадцяти днів розтяглося на два місяці. Ми можемо багато нарікати на погодні катаклізми, але, мабуть, головним чинником втрат залишається брак збиральної техніки. На нинішньому етапі рятівним для країни від технічного голоду на полях оголошено проект виготовлення на Херсонському машинобудівному заводі спільного з німецьким «Клаасом» зернозбирального комбайна. Ще на початку місяця заявлялося, що до кінця року випустять 350 таких машин, тепер кажуть про сотню. Але поки що, схоже, усе це тільки гарні проекти. А паперові комбайни в гарячий період збиральної кампанії — погані помічники.

Аварія в Горлівці на «Стиролі», де в результаті розгерметизації аміакопроводу загинуло шість і постраждало понад двадцять людей — чергове нагадування, що давно настав час модернізувати нашу промисловість. Багато в країні підприємств, що працюють ще на радянських потужностях. Часто власники поспішають отримати прибуток на тому, що є, забуваючи при цьому вкладати гроші у відновлення. Звідси дедалі більше таких «дзвіночків» — позаштатних ситуацій. Якщо поспілкуватися з робітниками будь-якого підприємства, вони, напевно, згадають не один інцидент. Але коли обходиться без жертв, майже завжди подібні події залишаються за кадром. Керівництво такі аварії часто намагається зам’яти, не пустити за поріг виробництва. У результаті, поки не гинуть люди, із цих випадків не роблять й належних висновків.

І наостанок — про справжнє поле бою. Минулого тижня Україні, в особі заступника міністра економіки, так і не вдалося розпочати переговори про долю продукції «Рошена» на російському ринку. Нагадаємо, Росспоживнагляд заявив нещодавно про наявність бензопірена в шоколаді «Рошена» і на підставі цього висновку заборонив у РФ ввезення продукції чотирьох кондитерських фабрик компанії: Київської, Вінницької, Маріупольської та Кременчуцької. Тепер газети, немов за помахом чарівної палички, замайоріли статтями, що оспівують якість шоколадної продукції, а в самій (нагадаємо, приватній) компанії вважають, що обстоювати їхні інтереси на зовнішніх ринках має не інакше як ціла держава, що, власне, міністерство й збирається робити. Боюся здатися непатріотичною, але, все-таки, хочу висловити подяку керівникові Росспоживнагляду від імені українських споживачів. Спасибі не тільки за шоколадки, що подешевшали в магазинах країни, — хоча й за це також... Подяка й за можливість нехай і від росіян дізнатися, що ми їмо шоколад з бензопіреном чи тверді сири, де немає жодної краплі молока — українські контролюючі органи в цьому випадку часто мовчать. Шкода лише, що інтереси росіян не поширюються на нашу ковбасну продукцію. Якщо поглибитися, там таке можна знайти!..  Що стосується компанії «Рошен», то санкції з боку Росії — гарний привід показати, наскільки затребувана наша, високоякісна (як стверджують виробники) продукція в об’єднаній Європі. Ринок, добродії!