Інвестори з Італії, Південної Кореї й Ізраїлю зацікавлені у вкладенні інвестицій у розвиток Криму. Цю сенсаційну інформацію оприлюднив у Сімферополі заступник міністра РФ у справах Криму Андрій Соколов. Щоправда, зробив він свою заяву до того, як ЄС оголосив про нові санкції, зокрема про заборону вести бізнес на анексованому півострові.
— Я не готовий назвати компанії лише тому, що триває переговорний процес. І оскільки це не завжди учасники російські, вони просили не афішувати їхні проекти. Зрозуміло, що за нинішньої політичної ситуації необхідне узгодження на рівні керівництва компаній щодо участі проектів саме в Криму. За географією це ізраїльські, італійські й південнокорейські компанії, з якими ми проводимо опрацювання проектів, — пояснив чиновник.
При цьому заступник міністра не став уточнювати, у яких саме сегментах економіки Криму буде реалізовано ці проекти, відзначивши лише, що йдеться про промислове виробництво. І конкретних сум інвестицій називати не став.
— Річ у тім, що ми ще не приземлили ці проекти на конкретні майданчики, поки що триває оцінка, і говорити про цифри зарано, — повідомив він.
Заступник міністра розповів, що відповідно до закону про створення вільної економічної зони на території Криму, ухваленого російською окупаційною владою, перших суб’єктів можуть зареєструвати вже з 1 січня 2015 року. У зв’язку з цим, повідомив чиновник, «влада» «Республіки Крим» і міста Севастополя має ухвалити закони про місцеві ставки податків і зборів на своїй території.
Цікаво інше. Як ці потенційні інвестори оминатимуть санкції Євросоюзу, США, Канади та й взагалі цивілізованого світу? Загалом ситуація з так званими інвестиціями в Криму жалюгідна. З початку нинішнього року їх надійшло в рази менше, ніж у попередні роки. Як свідчить статистика, за дев’ять місяців 2014 року кримська економіка одержала лише 26 мільйонів доларів. Причому більша їх частина припадає на ріелтерські організації, які займаються угодами з нерухомістю.
Водночас через санкції, введені світовим співтовариством, недолічилися заходів круїзних лайнерів у порти півострова. А лише ялтинський мав цьогоріч прийняти їх рекордну кількість — понад 220, у тому числі й суперокеанічні лайнери.
Заявлений проект транспортного переходу між Керчю й Кубанню також перебуває у підвішеному стані. Навіть російські компанії вже відмовляються від його реалізації. Ніхто не хоче мати справу з «сірою» зоною, в якій опинився Крим.
Недолічився цьогоріч півострів і туристів. Місцевий бюджет недобрав сотні мільйонів гривень через відтік українських гостей, які становили понад 70% відпочивальників. Кримське «міністерство курортів» радісно рапортує про майже 3,5 мільйона туристів, при цьому забуваючи, що в попередні кілька років їх було більше 6 мільйонів.
Відзвітувалися й про створення «Кримського федерального університету», який об’єднав низку кримських вишів. А викладачі скаржаться, що істотно втратять у зарплаті. Наприклад, доктор наук і професор одержуватиме в рази менше, ніж було раніше, а що вже говорити про кандидатів, доцентів і просто викладачів?
І взагалі незрозуміло, звідки можуть надходити інвестиції і, головне, куди? Адже 52% підприємств Криму просто не працюють. А загальні борги з зарплати лише на промислових підприємствах становлять понад 100 мільйонів гривень. Як кримські робітники зустрічатимуть Новий рік і що вони поставлять на стіл, поки що не зрозуміло.
Тому говорити про якихось міфічних інвесторів і міфічні інвестиції не доводиться. У кримські двері, це вже точно, вони не постукають.
Сімферополь.
Фотоетюд Андрія НЕСТЕРЕНКА.
