Непоказний біб допоможе аграріям збирати гарні врожаї навіть у жорстку посуху
Схоже, мешканцям Херсонщини через глобальні зміни клімату та занадто вже тривалу посуху найближчим часом доведеться... переходити на страви арабської кухні. Дощів у південному степу з кожним роком випадає дедалі менше, і доступної вологи без зрошення вже не вистачає, аби вдосталь напоїти ячмінь, пшеницю та гречку. Тож в Інституті зрошуваного землеробства НААН України почали відпрацьовувати технологію вирощування придатної в їжу «біблійної культури» — нуту, який людство знало і з великим задоволенням споживало ще з часів древнього Шумеру.
Той, хто води не просить
Дослідна ділянка із цим «далеким родичем гороху» вже дала перший врожай, і старший науковий співробітник інституту Сергій Заєць із своєю колегою Катериною Фундират вправно лущать підсохлі стручки.
«За здатністю витримувати посуху нут випереджає навіть сорго, яке справедливо називають «зеленим верблюдом». У сусідньому Криму його також починають вирощувати, але Херсонщина не Крим — тут погодні умови суворіші. У Таврії весни дедалі посушливіші, й мінімальних сто міліметрів продуктивної вологи у метровому шарі грунту на початку посівної у квітні-травні вже кілька років поспіль не набирається. Через це стало ризиковано саджати навіть таку звичну для наших аграріїв культуру, як яровий ячмінь. А от для посівів нуту й 80 міліметрів вологи для гарного «старту» вистачить, — перебирає в руці горошини, чи то пак «нутини», кандидат сільськогосподарських наук Сергій Заєць. — До того ж у наших умовах той же горох на богарі дає чотири-п’ять центнерів з гектара, а нут — до десяти, за вищої стійкості до шкідників і менших витратах на його вирощування. Зрештою, нут і купують у півтора разу дорожче, ніж горох, тому відводити під нього поля економічно вигідніше».
І сину в кашу, і батькові до пива
У херсонському Інституті зрошуваного землеробства перспективи таврійського нуту вже окреслили на кілька років наперед. Ще два роки вдосконалюватимуть технологію його вирощування, далі на базі дослідного господарства почнеться вирощування «районованих» сортів, котрим тривале бездощів’я не страшне. А потім стару, як світ, але нову для Херсонщини культуру запропонують фермерам і сільгосппідприємствам. Тут переконані, що бажаючих вистачить: невблаганна посуха змусить вибирати не поміж ячменем, вівсом чи пшеницею, а поміж сорго та нутом. До речі, в нуту є ще одна перевага: він чудовий попередник під озимі, оскільки здатен накопичувати до п’ятидесяти кілограмів азотистих сполук на гектар. На відміну від хімічних добрив, цей «спадок» ідеально засвоюється, і дощами з грунту не вимивається, та навколишнє середовище не отруює.
Директор Інституту зрошуваного землеробства, доктор сільськогосподарських наук Раїса Вожегова передрікає нуту велике майбутнє. На світовому ринку попит на нут стабільно перевищує пропозицію, і є можливість налагодити його експорт до Туреччини, тих же країн Близького Сходу, Африки тощо. Нині він набув такої популярності, що широко використовується у кулінарії заледве не по всій земній кулі!
Протягом останніх п’ятнадцяти років кількість країн, де вирощують нут, зросла з 33 до 44. До числа найбільших його споживачів належать Індія, Пакистан, Туреччина, Ефіопія, Ірак та Мексика.
А от українських покупців до цієї однорічної зернобобової культури ще треба буде призвичаювати, погоджуються науковці.
— Послуговуючись власним практичним досвідом, можу засвідчити, що в Туреччині нут присутній у щоденному меню. Це і смажена та підсолена закуска, і супи, і другі страви, і гарнір, і навіть не дуже калорійний десерт — брикети смаженого подрібненого нуту із додаванням родзинок чи грецького горіху — просто подарунок для тих, хто полюбляє попоїсти, але не хоче набирати зайву вагу, — ділиться кулінарними враженнями Раїса Вожегова. — Нашим землякам ці наїдки відомі мало, та чому б поступово не перейняти досвід іноземних куховарів, якщо їхні шедеври не тільки приємні на смак, а й для здоров’я корисні?
Справді, якби херсонці знали про чудодійні властивості непоказного на вигляд бобу, то вже потроху розтягли б урожай з інститутської дослідної ділянки собі на насіння. Адже окрім того, що нут надзвичайно поживний (містить 23 відсотки рослинного білка), і сприяє зниженню рівня холестерину, страви з нього збагачують людський організм фосфором, магнієм, залізом, а вміст кальцію лише трохи менший, ніж у натуральному молоці. Арабські матусі полюбляють варити з нього корисні кашки своїй малечі, а незабаром, напевне, і херсонські родини їхній досвід позичатимуть. Головне, як то кажуть, розпробувати, а там ложка за ложкою сама піде!
Херсонська область.
Спілі боби нуту.
Співробітники Інституту зрошуваного землеробства Катерина Фундират та Сергій Заєць визначають готовність дослідної ділянки для збирання першого врожаю «біблійної культури».
Фото автора.
