Більшу частину життя ми разом із чоловіком пропрацювали на землі. Ми десятиліттями користувалися виділеними нам у власність земельними ділянками, але безплатні державні акти, видача яких передбачена чинним законодавством, я не отримала і не можу повністю розпоряджатися власними наділами.Для безплатного отримання державних актів я зверталася до районної та обласної державних адміністрацій та до Державного агентства із земельних ресурсів України. Скрізь я отримала відповіді чи то про відсутність фінансування на виготовлення технічної документації, чи то про здійснення погоджень у зацікавлених міністерствах та відомствах щодо цих справ, але нічого конкретного мені сказано і запропоновано не було. Звичайно, на сьогодні є багато приватних землевпорядних організацій, які надають послуги з виготовлення документації на земельні ділянки, але, за моїми підрахунками, вартість цих послуг становить п’ять тисяч гривень, а за мого пенсійного забезпечення в розмірі 1017 гривень оплатити їх немає можливості.
На сторінках «Голосу України» хотілося б отримати вичерпну інформацію щодо інвентаризації земель, присвоєння земельним ділянкам кадастрового номера та безплатної видачі документів, які посвідчують право власності на земельні ділянки для таких категорій, як одинокі пенсіонери, особи похилого віку, діти війни, інші малозахищені верстви населення. Оскільки я впевнена, що проблема безплатного отримання державних актів про право власності на земельні ділянки турбує не тільки мене.
М. КОШЕЛЬНИК.
Масівці Хмельницького району.
Відповідає адвокат Олексій ОВДІЄНКО
Положеннями чинного законодавства України не передбачено спеціальних пільг для таких категорій населення, як одинокі пенсіонери, особи похилого віку, діти війни, інші малозахищені верстви населення щодо оплати вартості робіт із розробки необхідної документації із землеустрою та здійснення державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі.
Проте хотілося б звернути увагу на те, що з 2013 року змінився порядок оформлення прав на земельну ділянку. Зокрема, з 1 січня 2013 року набув чинності Закон України «Про Державний земельний кадастр», який установлює правові, економічні та організаційні засади у сфері Державного земельного кадастру. Одночасно з прийняттям цього нормативного акта було внесено зміни до законодавства, яке встановлює порядок оформлення права власності. Тож необхідно звернути увагу на такі моменти.
За новим порядком особа до того, як оформити право власності на земельну ділянку та отримати можливість вільно розпоряджатися нею, повинна провести державну реєстрацію такої земельної ділянки в Державному земельному кадастрі. Це відбувається згідно з положеннями ст. 24 Закону України «Про державний земельний кадастр» шляхом відкриття поземельної книги, до якої вносяться відомості на підставі документації, поданої для державної реєстрації (крім відомостей про власників та користувачів). Також під час проведення державної реєстрації земельній ділянці незалежно від форми власності присвоюється кадастровий номер. Він є індивідуальною послідовністю цифр та знаків, які не повторюються на всій території України.
Для того, щоб провести державну реєстрацію земельної ділянки, потрібно розробити певну документацію. Розробниками документації із землеустрою, відповідно до положень ст. 26 Закону України «Про землеустрій», можуть бути юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює не менш як два сертифіковані інженери-землевпорядники. А також фізичні особи — підприємці, які володіють необхідним технічним та технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками.
Взаємовідносини замовників і розробників документації із землеустрою регулюються законодавством України і договором, яким визначається вартість робіт і встановлюється, хто (замовник чи розробник) подаватиме документацію до відповідного територіального органу Держземагентства. Однак за загальним правилом це здійснює розробник. Положенням ст. 28 Закону України «Про землеустрій» передбачено, що максимальний строк складання документації не повинен перевищувати шести місяців з моменту укладення договору.
Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою, оформленою за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади. Окрім заяви, Державному кадастровому реєстратору територіального органу Держземагентства за місцем розташування земельної ділянки подаються такі папери:
- документ, що підтверджує оплату послуг з державної реєстрації земельної ділянки. Необхідно звернути увагу, що вартість цих послуг становить 65 гривень згідно з Постановою КМУ №835 від 1 серпня 2011 року «Деякі питання надання Державним агентством земельних ресурсів та його територіальними органами адміністративних послуг»;
- оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки.
Державний кадастровий реєстратор перевіряє відповідність документів вимогам законодавства та протягом 14 днів за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову. Відповідно до ч. 8 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» на підтвердження реєстрації заявнику безплатно видається витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку з її планом. На практиці трапляються випадки, коли територіальні органи Держземагентства вимагають додатково сплатити 53 гривні за видачу витягу. Однак така вимога є неправомірною, оскільки безплатна видача такого документа передбачена законом.
Після проведення державної реєстрації земельної ділянки, необхідно здійснити державну реєстрацію прав на цю земельну ділянку відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Для цього подається заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо своєї земельної ділянки державному кадастровому реєстратору, який здійснив державну реєстрацію земельної ділянки. Відповідно до п. 4 ст. 28-1 наведеного вище закону він у день надходження такої заяви подає її разом із необхідними копіями документів в електронній формі до органу державної реєстрації прав. За державну реєстрацію прав на нерухоме майно встановлюється плата у вигляді державного мита, яке становить сім неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 119 гривень. Проте п. 18 ст. 4 Декрету КМУ «Про державне мито» встановлено, що державне мито не сплачують такі категорії осіб:
- громадяни, що належать до категорій 1 і 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;
- громадяни, що належать до категорії 3 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно проживали до відселення чи самостійного переселення або постійно працюють на території зон відчуження, безумовного і гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали в зоні безумовного відселення не менш як три роки;
- громадяни, що належать до категорії 4 потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно працюють і проживають або постійно проживають на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що станом на 1 січня 1993 року вони проживали або відпрацювали в цій зоні не менш як чотири роки;
- інваліди Великої Вітчизняної війни та сім’ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, а також прирівняні до них у встановленому порядку особи;
- інваліди 1 та 2 груп.
За результатом розгляду заяви орган державної реєстрації прав протягом 14 робочих днів з моменту надходження надсилає державному кадастровому реєстратору свідоцтво про право власності на нерухоме майно для видачі його заявнику. Слід звернути увагу, що згідно з п. 9 розділу 7 прикінцевих та перехідних положень Закону «Про Державний земельний кадастр» з 1 січня 2013 року державні акти на земельні ділянки не видаються. Після отримання свідоцтва про право власності на нерухоме майно державний кадастровий реєстратор вносить до поземельної книги інформацію про власників земельної ділянки.
Тобто законодавством передбачено, що приватизація земельних ділянок проводиться безплатно, за винятком державного мита, але в реальності населення змушене сплачувати певну суму розробникам документації із землеустрою.
Записала Сюзанна КІРІНА.
Малюнок Олексія Кустовського.
