30 липня Крюківський вагонобудівний завод показав представникам Національного проекту «Повітряний експрес» та ЗМІ свій новий швидкісний пасажирський потяг «у ділі». Для цього було здійснено тестову поїздку з Полтави до Харкова.
Почалася вона з короткої прес-конференції в обласному центрі. Керівник згаданого проекту Андрій Галущак нагадав, що започатковано його 2011 року з метою швидкісного залізничного сполучення між вокзалом «Київ-Пасажирський» і міжнародним аеропортом «Бориспіль». Ці головні залізничні й повітряні ворота столиці України планують поєднати вже на початку 2015 року. Між ними «бігатимуть» п’ять п’ятивагонних потягів із двома проміжними зупинками в Дарниці та Видубичах, долаючи цю відстань за 41 хвилину. За таке задоволення пасажири експресів, згідно з сьогоднішніми розрахунками, платитимуть 80 гривень.
Водночас голова правління ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» Євген Хворост зазначив, що задля ймовірної участі у нацпроекті «Повітряний експрес» на підприємстві працювали фактично «паралельно» зі створенням двох нових швидкісних пасажирських двосистемних електропотягів. Їх, так само як і дев’ять вагонів до кожного з них, виготовили за кошти заводу, обкатали, випробували... і наче забули про них. Без бюджетних грошей на їх придбання потяги й досі стоять на приколі у цехах рідного підприємства. Один із них якраз і тестували для «Повітряного експреса». Пасажирами потяга стали і голова Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами України Владислав Каськів і заступник начальника департаменту Китайської національної корпорації машинної індустрії й генеральних підрядів пан Се Юн.
Згаданий український Нацпроект загальною вартістю 372 мільйони 313,5 тисячі доларів США фінансує Ексімбанк Китаю. Власне, він надає нам позику під вигідні відсотки, яку треба буде повернути. Однак, за словами пана Каськіва, проект має повністю окупити себе за 15 років виключно за рахунок власної діяльності, без будь-яких додаткових навантажень на вітчизняний бюджет. За таких умов китайська сторона братиме найактивнішу участь у виборі рухомого складу на тендерній основі, а також поставлятиме для проекту продукцію, товари і послуги орієнтовно у пропорції 50 на 50 відсотків зі своїми потенційними партнерами. Якщо ними стануть кременчуцькі вагонобудівники, то, за словами Євгена Хвороста, вони зменшать «китайську складову» наших потягів. Тобто йтиметься про постачання з Піднебесної, по суті, лише допоміжного та інтер’єрного обладнання.
А в тому, що українське (нагадаємо: «начинку» потяга крюків’ян на 70 відсотків забезпечили вітчизняні підприємства) працює надійно, під час цієї поїздки з Полтави до Харкова ще раз переконалися не лише спеціалісти. До того ж фахівці зафіксували найважливіші для проекту технічні параметри. Зокрема, рух електропотяга на окремих ділянках зі швидкістю 160 кілометрів за годину (максимальною для поїздок між Києвом і Борисполем стане 140 км/год.), беззупинковий перехід на ділянки зі змінним і постійним струмом, потенційну можливість економії енергоспоживання, оскільки, згідно з умовами проекту, кожен такий потяг має «тягти» не більше двох з половиною мегават електроенергії. Ну, а комфорт від плавного «м’якого» ходу на сучасних пневмовізках європейського зразка, таких само «європейських» вагонів із клімат-контролем, зручними кріслами, Інтернетом, візками для інвалідів, екологічно безпечними туалетами тощо відчули всі.
Доопрацювання потребуватимуть фактично лише стійки та полиці для багажу (з урахуванням «міжвокзальної» специфіки потяга) та інші незначні деталі інтер’єру. «За кордоном мені доводилося їздити швидкісними потягами немало, — сказав по завершенні поїздки Владислав Каськів. — То різниці між тими подорожами і сьогоднішньою фактично не відчув. Звичайно, гордий із цього. Хоча проекту «Повітряний експрес» ще належить пройти тендерні процедури, ми не можемо не звернути увагу на якісну продукцію вітчизняного виробника». Сподобався кременчуцький потяг і повпреду Китаю пану Се Юну. Хоча, з огляду на майбутній вибір із щонайменше півдесятка фірм-претендентів, він був небагатослівним, обмежившись нагадуванням про величезний потенціал українських машинобудівників. Сподіватимемося, цього разу його використають сповна.
Полтава — Харків — Полтава.
Фото автора.
Голова правління ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» Євген Хворост показує голові Державного агентства з інвестицій і управління національними проектами України Владиславу Каськіву (праворуч) дані про потяг.
Повпред китайських партнерів пан Се Юн задоволений мандрівкою.
