Кажуть, людина живе стільки, скільки про неї згадують. Добру пам’ять залишив по собі колишній керівник колгоспу «Україна», що в Білогірському районі на Хмельниччині, Іван Борець.
Саме завдяки йому село Квітневе стало справді квітневим, таким, у якому хочеться жити і працювати. Середня школа, Будинок культури, житло для спеціалістів, медпункт, лазня, відділення зв’язку, магазини, водогін, добрі дороги, розбудовані бригадні села Весняне і Соснівка — не перелічити всіх об’єктів, залишених у спадок землякам мудрим і чуйним головою. За життя він не любив славослів’я на свою адресу. Не любив і тих, хто завчасно проколював дірки в лацкані піджака для нагород. Він просто працював для людей і в цьому бачив для себе найбільший стимул. Саме тому земляки вважають Івана Федоровича народним Героєм праці. І цей посмертний титул є виявом найщирішої вдячності.З ініціативи місцевого журналіста Володимира Рубашевського, схваленої Теофіпольською районною організацією НСЖУ (Іван Борець народився в цьому районі), у Квітневому на адмінприміщенні місцевого сільгосппідприємства нещодавно встановили меморіальну дошку-плиту колишньому керівникові. Так, його тут пам’ятають, але й напис на граніті не зайвий, вважають теофіпольські газетярі. Історія не повинна забувати своїх народних героїв, бо з плином часу їхні заслуги поступово перечіплюють на свої лацкани інші особи. Спритники вміють погріти руки на чужій славі...
А дошка, за словами очільника районних спілчан Андрія Рудюка, «нагадуватиме і малому, і старому, що в цьому селі жив і трудився мудрий господар, який піклувався не тільки про нинішній день, а й про майбутній».
Фото автора.
