Курячий послід отруює землю

Читаємо місцеву пресу. «Біологічна бомба оселилася на Кам’янеччині», — пише газета «Ключ». Не з одного населеного пункту, що, до речі, розташовані на території національного природного парку, телефонують люди до редакцій: «У нас нічим дихати! Рятуйте!». На птахофабриці в Гуменцях (офіційно — ПАТ «Агрофірма «Авіс»), з якої постачають курячий послід для благородної мети — поліпшення грунтів, курей стало удвічі більше, відповідно й продукції — яєць та м’яса — теж більше. Для очільників району це привід похвалитися: залучили інвестора, який активно працює, створив нові робочі місця, наповнив ринок продукцією птахівництва. Не хваляться лише збільшенням відходів цього «найпотужнішого в Європі виробництва курятини», як його часто називають.

Проте ще жодна інвестиція ніде не вкладалася просто так, бо інвестор передусім рахує власні прибутки. Отже, за кожну інвестицію треба чимось платити. Це слід би було передбачити районному керівництву та, вітаючи інвестора гучними «ура», одразу обумовити, що жодної шкоди довкіллю завдано не буде. Інвестор напустив «туману» помпезним відкриттям першої черги навіть керівництву району. А далі активно нарощував потужності. За даними РДА, тепер на фабриці вже шість мільйонів курей. Власники мали б одночасно споруджувати й підприємство для переробки відходів, зведення якого декларували з самого початку, та чомусь про нього забули. Тепер очі опускають місцеві чиновники, кажуть, це дороговартісне будівництво.

Депутати Кам’янець-Подільської районної ради вже не раз обговорювали проблему вивезення курячого посліду — і на сесіях, і в постійних комісіях, і під час інших зібрань. До цього спонукають скарги виборців. На птахофабриці відмахуються: «Ми ні при чому. Ми нікуди посліду не вивозимо». Не мала особливих претензій до керівництва ПАТ «Агрофірма «Авіс» «з приводу екологічної небезпеки від відходів виробництва фірми» й державна екологічна інспекція в Хмельницькій області, про що депутатський корпус району ще в березні цього року запевнив інспектор Руслан Якубаш.

Тривогу забили й місцеві науковці, коли курячий послід з’явився на полі, яке з 1956 року обробляв місцевий сільгоспінститут, а нині воно належить коледжу Подільського державного аграрно-технічного університету (ПДАТУ). Комісія з представників кафедри моніторингу навколишнього середовища та збалансованого природокористування вважає, що поле, яке має статус «високоякісні землі» й використовувалося для підготовки майбутніх спеціалістів-аграріїв, забруднили на площі в півгектара. Сюди вивезли до 100 тонн курячків. Й далі щодоби тут скидали близько 30—40 тонн відходів. Гідроізоляція території відсутня. Ця земельна ділянка неподалік села Залісся Друге розміщена на території національного природного парку «Подільські Товтри», тож повинна мати особливий режим охорони, використання і відтворення.

А ось сигнал з іншого кінця району. Студентка цього ж університету Оксана Станішевська розповідає: «Провідувала батьків у селі Грушка. По дорозі, біля Крушанівки, де на полі складують курячки, неможливо їхати навіть в автобусі. Такий сморід стоїть! Я майбутній аграрій, добре розумію, яке «добро» це «добриво» принесе грунтам. Крім землі, забруднюється й вода в криницях, річках, повітря, розмножуються мухи. На купах посліду «пасуться» ворони, пацюки, бездомні собаки — й розносять усюди заразу. Відомо ж, які добавки використовує сучасне птахівництво для вирощування курей... За кордоном не допустили б такого безголів’я».

Торік скаржилися мешканці Вільхівця, Колибаївки, де, поласувавши дохлятиною, поздихали собаки й коти, тепер — Колодіївки, Крушанівки, Залісся Другого... Селяни не розуміють, як такою органікою можна підживлювати землю.

Директор ПАТ «Агрофірма «Авіс» Володимир Руденко (нині обов’язки керівника виконує вже інший — Валерій Зєлєнцов) на зустріч із депутатським корпусом району не з’явився, хоч запрошували. Пресі заявляв: є вище начальство. Видно, це «традиція», бо так робив і його попередник. Спілкуватися з пресою не хоче й наступник.

— Якщо ваші господарства не хочуть брати відходів виробництва, з яких можна мати користь, то фірма укладе договори на постачання курячого посліду в інші райони, — заявив менеджер фабрики Андрій Гай депутатам.

Договір із «Авісом» про вивезення посліду для реалізації програми з поновлення структури грунту уклала фірма ТОВ ВКФ «Агро-Еко ХХІ». Її гендиректор Олександр Гінзеровський обурюється: депутати та районна влада перешкоджають його фірмі виконувати договір. За послід вже заплачено й далі платяться великі гроші. Отож «Агро-Еко ХХІ» заподіяли великої моральної та матеріальної шкоди. 

...А яку шкоду завдано власникам цієї землі — пайовикам, загалом населенню краю?

Про розв’язання проблеми журналісти мали надію почути на сесії Кам’янець-Подільської райради в звіті голови райдержадміністрації Михайла Желізника. Та депутати проголосували за короткий виклад. Вони ознайомилися з документом на комісіях, хтось зауважив: «Там усе так гарно написано». «Завдяки співпраці з вами, — заявив доповідач, — ми зробили багато корисних справ. Із невирішених — проблема Нігинського кар’єру, будівництво заводу з утилізації курячого посліду. Це все. Ви самі хотіли коротко».

Тим часом громадянам району не байдуже, як саме й коли вирішаться оті проблеми. Особливо з утилізацією курячого посліду. Бо він уже неабияк «дістав» мешканців одного з найбільших у країні районів.

За приказкою, добрими намірами вимощена дорога до пекла. Справді, курячий послід є гарним органічним добривом. Але в якій кількості? Кафедра землеробства й агрохімії ПДАТУ рекомендує: курячий послід вносити в грунт для зернових культур — 8—12 тонн на гектар, просапних, овочевих, кормових, сіяних пасовищ і сінокосів — 15—20 тонн на гектар із періодичністю раз на три-чотири роки. На оглянутих полях науковці виявили по 30—40 тонн посліду з пір’ям та залишками туш птиці на одному гектарі.

Ще здавна українські хлібороби вважали курячий послід гарним добривом, але ж вони його спочатку компостували, пересипаючи соломою, даючи визріти. Завод з утилізації відходів є за сто кілометрів від птахофабрики — за містом Хмельницьким. Але чи захоче інвестор піти на такі витрати, бо це збільшить собівартість продукції.

Колись на «Авісі» сухий послід гранулювали, а потім продавали населенню й господарствам. І це забуто.

Хмельницька область.