* У першому півріччі введення в дію нового житла прискорилося проти відповідного періоду минулого року на 6,5 відсотка (Держстат) — про думки біля парадного під’їзду.* Введення в експлуатацію станції «Теремки» столичного метрополітену знову відтермінували — про загальну специфіку.
Нерухомість заворушилася?
У Василькові, що на Київщині, можуть розповісти, з якою помпою закладали фундамент під дев’ятиповерхівку для інвесторів, котрі оформляли іпотечний кредит під три відсотки річних. І про те, як згодом з’ясувалося, що забудовник не мав навіть ліцензії на будівельну діяльність. Ще деінде вам перекажуть про бої місцевого значення за недобудову, в яку припинили вкладати гроші два, а то й три роки тому через банальну консервацію об’єкта. Ще деінде — про зволікання з прийомкою вже завершеного житлового будинку через непроведені інженерні комунікації, абощо. Торік загальний обсяг будівельних робіт обвалився на 13,8 відсотка! З нібито поважної і цілком зрозумілої причини — країна встромила кельму в пісок і помила руки після підготовки до Євро-2012.
На цьому тлі статистичний рапорт про прискорення передачі в експлуатацію новобудов у першому півріччі з відстані парадного під’їзду навіть не розгледіти. Одразу скажу, що під’їзд став парадним відтоді, як нові будинки почали урочисто здавати новоселам столичні чиновники високого рангу, створюючи ілюзію наявності будівельного буму зразка 2010—2011 років, бурхливої торгівлі нерухомістю і цілковитого порозуміння між ними і бізнесом. Чиновники дещо квапляться, поки що на ринку нерухомості лід лише скреснув.
Підсумуємо. Попри чудову базу будівельних матеріалів і продуктивні технології, що є передумовою для будівництва якісного і доступного житла, його динаміку істотно гальмують рецесія у промисловості та низка взаємопов’язаних чинників — відсутність довгострокових кредитних ресурсів, низький рівень захисту інвесторів, нечіткі механізми здачі житла в експлуатацію. Власне, й самі забудовники вважають, що мають резерви принаймні вдвічі швидше зводити об’єкти, якби не проблеми з ритмічністю фінансування їхніх проектів.
Перспективи багатообіцяльні
А що на фінансовому ринку? Незалежна асоціація банків України (НАБУ) поінформувала про дуже важливу тенденцію — зниження депозитних ставок, яке спостерігається упродовж останнього кварталу. Головно така тенденція обумовлена незадовільним попитом на позики з боку експортерів, які не вбачають сенсу залучати кошти для фінансування оборотного капіталу, й надмірною ліквідністю банківської системи. Водночас помірні ставки на депозити, які зросли, до слова, за півроку вдвічі більше, ніж торік, є необхідною передумовою для зменшення вартості кредитів, у тім числі й для компаній, задіяних у капітальному будівництві. За даними НАБУ, гривнева депозитна ставка коливається від 14 до 21 відсотка, середньозважена — 17 — доволі дорого, але процес ще триватиме. Що б там казали, а статистика свідчить про поступове повернення довіри вкладників до банків, без чого всі розумні починання, як-то дедоларизація, збільшення доступних кредитних ресурсів для економічного розвитку тощо, приречені на провал.
Підсумую. На сьогодні немає економічних передумов для зниження кредитних ставок через високу питому вагу проблемних кредитів (і неготовність Нацбанку зняти заборону на врахування у валютній позиції банків резервів під проблемні кредити), а також девальваційні очікування, які закладаються у вартість кредитів.
Ще одна приємна новина тижня — результати чергового аукціону з розміщення облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП). Міністерство фінансів спромоглося залучити 1,25 мільярда гривень ($156 млн.) від розміщення трьох з п’яти випусків ОВДП з дохідністю, яка мала місце на попередньому аукціоні 18 липня. Нагадаю, дохідність за тримісячними борговими паперами становила 7,75 відсотка річних, а п’яти- і семирічні відповідно мали 14,25 і 14,3 відсотка. Потреба мобілізовувати кошти на обслуговування боргів наводила експертів на думку, що Міністерство фінансів зважиться на підняття рівня доходності — не судилося. Це тим приємніше, що деякі рейтингові агентства одночасно засумнівались у платоспроможності України в найближчі 5 років. Як на мене, то ми й самі неабияк у ній сумніваємося після 2009 року. (Якщо затягнеться рецесія у промисловості, то ризики дефолту зростатимуть, але його не буде). Рейтингові ризики не зменшують наші можливості, які видаються то незаперечними, то змарнованими, і, на жаль, біля парадного під’їзду — з усіх боків прекрасними.
Домашня специфіка
Переконує в останньому столична станція метро «Теремки», яка здається в експлуатацію також зі стрибкоподібним прискоренням. Спершу міський голова Олександр Попов обіцяв відкрити станцію до Дня Києва. Потім її вирішили запустити до Дня Незалежності. А звітного тижня віце-прем’єр Олександр Вілкул пообіцяв відкрити нову станцію через пару місяців. Це тим більш прикро, що з введенням у дію станції «Теремки» тісно пов’язаний початок будівництва четвертої гілки столичного метрополітену на Троєщину. За словами столичного голови Олександра Попова, лишилося визначитися тільки з фінансуванням.
Визначитися, справді, нелегко, якщо зважити на специфіку фінансування будівництва на «Теремках». Робота тут кипить і фінансується уповні. Але якщо станція вже готова, як стверджують, на 70 відсотків, що потягло на 200 з гаком мільйонів гривень, тоді не зрозуміло, навіщо для завершення будівництва (30 відсотків), за словами міського голови Олександра Попова, потрібно 850 мільйонів! «Не інакше як на фініші дається взнаки власна специфіка, коли фронт робіт від держави став переднім краєм боротьби за прибутки наближених до чиновників компаній», — зробив припущення мій знайомий будівельник.
Я так і не знайшов, що йому заперечити. Ця специфіка гальмує і динаміку капітального будівництва, і моральний макроклімат на будівельному майданчику Дому, який споруджує кожен на своєму робочому місці.
Мал. Олексія КУСТОВСЬКОГО
Експертна оцІнка
Начальник відділу продажів ЖК «Park Stone» Дмитро Шостя:
— Обсяг продажів новобудов цього року, справді, дещо зріс. Але говорити, буцімто на ринку вже ажіотаж, не випадає. Літнє пожвавлення легко пояснюється. По-перше, люди трішки занепокоєні через набрання чинності з 1 вересня цього року обмеження на готівкові розрахунки розміром 150 тисяч гривень (рішення Нацбанку). Хоч яка буде платня за банківські послуги, а людина намагатиметься у будь-який спосіб перевести свої купівлі в тінь.
По-друге, пропозиція об’єктів нерухомості зросла. І це вочевидь ті само будинки, які забудовники бралися добудовувати в 2010—2011 роках, одразу після кризи. Тож усе закономірно: нерухомість лишається найвигіднішим об’єктом для інвестицій. Це підтверджує той факт, що зараз пропозиції до 50 тисяч доларів США розбирають, як гарячі пиріжки.
