Розмова з начальником Чопської митниці Міндоходів України Олександром Похильком
Підприємці готові працювати чесно й прозоро
— Олександре Івановичу, Чопська митниця за роки української незалежності реформувалася кілька разів. Останнє «переформатування» — входження до складу ново-створеного Міндоходів і зборів України. Як працюється після злиття митної та податкової служб під новим дахом потужного фіскального відомства?
— В умовах, коли Україна прагне вийти на шлях сталого розвитку, впроваджуються кардинальні реформи, спрямовані на підвищення конкурентоспроможності економіки та добробуту громадян. Сьогоднішній стратегічний курс держави націлений на створення сприятливого бізнес-клімату. Для цього знижено адміністративні бар’єри й модернізовано послуги податкової та митної системи.
Так, ще півроку тому митна і податкова служби були окремими відомствами. Та за рекордні терміни інтегрувалися в потужне державне відомство з єдиними цілями і завданнями та відповідальністю. Отже, Чопська митниця розпочала повноцінне функціонування.
Зазначу, що завдяки спільній наполегливій і злагодженій роботі нового фіскального відомства держава отримала потужний фінансовий ресурс, який стабільно забезпечує мільярдні платежі та надходження до бюджету.
— Багато це чи мало?
— Звернімося до фактів. Лише на капремонт автодоріг Закарпаттю потрібно до 300 млн. грн. А на реалізацію низки соціальних програм — півмільярда... Тож судіть самі!
— У червні минув рік, як почав діяти новий Митний кодекс України. Чи виправдали сподівання запроваджені європейські норми та стандарти на українських кордонах? І чому постало питання все-таки зменшити дозволену суму на ввезення товарів без оподаткування з 500 до 300 євро?
— Так, відколи діє новий Митний кодекс, громадяни та підприємці констатують багато позитивних змін. Зокрема, спрощено митні процедури та ведення зовнішньоекономічної діяльності. Тепер суб’єкти ЗЕД самостійно обирають митний орган, в якому вони декларуватимуть товари. Також відсутня процедура погодження місця митного оформлення товарів між митницями, що значно скорочує фінансові та часові витрати бізнесменів. Наполовину скорочено кількість дозвільних документів, які подаються з митною декларацією.
А норма вартості в 500 євро, на яку дозволяється ввозити товари без оподаткування, створила передумови для ухилення від сплати податків. На жаль, співвітчизники з прикордонних районів використовують це по-своєму: неодноразово ввозять партії однотипних товарів, аби мати економічний зиск. Тобто, для перепродажу. Тому й подано зміни до кодексу. Це зменшить можливість спритників займатися комерцією, не сплачуючи податки, а бюджет отримає додаткові надходження.
— Що нове привнесла в діяльність митниці за-проваджена стратегія «Чистий бізнес — чесні податки»? Чи виправдалася довіра до суб’єктів ЗЕД, оформлення вантажів яких проходить без перевірки на кордоні?
— Основна філософія роботи митниці з бізнесом: перша зобов’язується на доброчесність суб’єкта відповідати довірою. Довіра — у прискореному проходженні товарів та зменшенні кількості перевірок. А концепція «Чистий бізнес — чесні податки» значно підвищила рівень прозорості ведення підприємництва.
Сповідуючи принципи взаємності та партнерства, ми отримали можливість ефективно адмініструвати податки і наповнювати бюджет, а легальний бізнес має прогнозовані умови роботи, гарантії і стабільність розвитку.
Нині серед суб’єктів ЗЕД дедалі більшої популярності набуває така процедура оформлення, яка дозволяє за рішенням митниць випускати товари в митні режими імпорту та експорту без їх пред’явлення митному органу. Це і є максимальною формою довіри до чесних підприємців. До прикладу, якщо за травень—червень працівники Чопської митниці Міндоходів за вказаною процедурою оформили лише три декларації, то в липні вже 24.
Нині 90 відсотків декларацій оформляють в електронному вигляді
— Чопська чи не першою серед митниць України запровадила електронне декларування товарів. Яка ситуація зараз?
— Так, електронний інформаційний продукт уже давно замінив паперову систему, яка фізично й морально застаріла. Комплексну автоматизацію та високотехнологічні комп’ютерні процеси поступово запроваджують у відомстві, оскільки підвищують ефективність роботи. За допомогою ІТ-інфраструктури обслуговування клієнтів як на митниці, так і в податковій стає зручнішим та комфортнішим.
Нині 90 відсотків декларацій підприємці подають в електронному вигляді. Треба сказати, що бізнес добре сприйняв запроваджені реформи митної системи і готовий співпрацювати з нами чесно й прозоро.
— Олександре Івановичу, чопські інспектори, щоб оперативно улагоджувати всі поточні справи, тісно співпрацюють з колегами зі Словаччини, Угорщини, Румунії. Ви також на постійному телефонному зв’язку з керівниками цих сусідніх митних установ. Чи зменшилися на кордонах черги?
— Ми постійно на зв’язку із суміжними іноземними митними органами, проводимо робочі зустрічі, вирішуємо невідкладні завдання, щоби безперебійно пропускалися товари й транспорт через кордон. Я особисто досить часто спілкуюся по телефону та проводжу зустрічі з керівниками головного директорату Північно-Альфельдського регіонального управління податково-митної адміністрації Угорської Республіки, митниць Михаловці (Словаччина) та Халмеу (Румунія). Більшість таких перемовин — про вжиття спільних заходів з максимального усунення черг у разі їх виникнення.
Хочу наголосити: конструктивність таких діалогів відображається у повній підтримці та порозумінні з боку наших колег-сусідів, позитивному вирішенні проблемних питань.
— Коли все-таки чекати оновлення міжнародного автомобільного пункту пропуску «Ужгород», місія якого — сполучити західну і східну частини транспортного коридору №5, що з’єднує Трієст—Любляну—Будапешт—Братиславу зі Львовом і Києвом?
— Дякую за слушне запитання... Нині Чопська митниця Міндоходів виступає партнером у підготовці та реалізації трьох великомасштабних проектів, які фінансуються ЄС у рамках Програми прикордонного співробітництва «Європейський інструмент сусідства та партнерства: Угорщина—Словаччина—Румунія—Україна».
Як відомо, найпотужніший на українсько-словацькому кордоні міжнародний автомобільний пункт пропуску «Ужгород» побудований ще на початку 1980-х років. Відтоді тут не проводили жодного капремонту. А з часом усе змінюється, розширюється. У березні нарешті підписано грантовий контракт. У квітні надійшов перший транш з Євросоюзу в сумі 2 мільйони 363 тисячі євро — із запланованих 3,6 мільйона. Розбудова інфраструктури передбачає реконструкцію існуючих митних споруд на пасажирському напрямку і розширення стику дорожніх смуг між українським та словацьким пунктами пропуску — «Ужгород» і «Вишнє Нємецьке». Додам, що головним партнером проекту виступає Фінансове управління Словацької Республіки, іншими партнерами є словацький Мінфін, а також Міндоходів і зборів України та Чопська митниця Міндоходів.
«Персонально відповідаю за чистоту наших лав»
— Протягом року покарано чимало інспекторів за хабарництво й корупцію...
— Протидія корупції — пріоритетний напрям роботи державних структур... Усі усвідомлюють: хабарництво, зловживання службовим становищем, неповага до людей мають зникнути. Як зазначив на нещодавньому форумі в Києві міністр Олександр Клименко, корупційні прояви з боку фахівців Міндоходів — це питання, в якому немає місця для компромісів, і діяти слід абсолютно безапеляційно! Як керівник митної установи несу персональну відповідальність і за збереження та зміцнення кадрового потенціалу, і за чистоту наших лав. Тож, кожен факт службового правопорушення не залишається без об’єктивного реагування.
Зазначу: з початку року у нас не зафіксовано фактів вчинення посадовими особами корупційних правопорушень. Проте неодноразово мали місце порушення службової дисципліни. Для з’ясування правочинності дій чи бездіяльності таких посадовців на митниці проведено 50 перевірок, у тому числі — 9 службових розслідувань. За їхніми результатами застосовано 145 дисциплінарних стягнень. Матеріали перевірок направлено до правоохоронних органів. П’ятьох осіб звільнено за порушення присяги державних службовців. ь.
— І нарешті, яку контрабанду найчастіше «ловлять» митники, які найпам’ятніші випадки «діянь» контрабандистів?
— Найчастіше — наркотичні засоби та психотропні речовини, а також вогнепальна зброя, набої, культурні цінності. Загалом протягом півріччя відкрито 1688 справ про порушення митних правил на суму майже 24 мільйони гривень.
У результаті взаємодії з правоохоронними органами на митному посту «Тиса» виявлено чималий «трофей» наркотиків — майже кілограм гашишу, 3000 капсул трамадолу та 400 таблеток прекурсору «ефедрин». Цей «багаж» був прихований серед особистих речей у вантажному відсіку мікроавтобуса. Нам вдалося перекрити міжнародний канал переміщення наркотиків, а причетних до організації наркотрафіку осіб затримано, триває слідство.
Також фахівці митниці зафіксували понад 130 випадків незаконного переміщення через кордон одягу, взуття, побутової техніки, косметики та інших товарів вартістю понад 15 мільйонів гривень.
Доволі часто фіксуються випадки підміни та підробки документів для незаконного переміщення і оформлення автомобілів. У такий спосіб правопорушники намагаються завезти на митну територію України так звані «двійники», використовуючи технічні можливості закордонних умільців із заміни номерів агрегатів, кузовів та двигунів. На склад митниці потрапили понад 40 «лівих» автівок — тепер чекаємо з цього приводу рішення суду.
Але найрезонанснішим став випадок, коли чопські інспектори спільно з працівниками СБУ запобігли незаконному ввезенню великої партії брендових товарів, вартістю понад 6 мільйонів гривень. Порушники використали поштовий автомобіль з причепом, в якому приховали товар, опломбований словацькою поштою. Інспектори виявили серед вантажу 360 коробок вагою 4,5 тонни з одягом та взуттям відомих торгових марок. З’ясувалося, що в такий спосіб хитрі ділки хотіли зекономити майже півтора мільйона гривень на несплаті митних платежів!..
Розмовляв Василь НИТКА.
Закарпатська область.
Фото автора.
Із досьє «Голосу України»
Олександр Похилько (на знімку) народився 27 липня 1963 р. на Кубані. Після закінчення вищого військового училища служив у армії. Потім працював в офіцерському керівному складі СБУ. Керував департаментом боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Держмитслужби України. Очолював Рівненську, а з травня 2011-го — Чопську митниці. В червні ц. р. призначений начальником Чопської митниці Міндоходів. Нещодавно закінчив Національний університет державної податкової служби України за спеціальністю «правознавство».
Факт 
Від початку року обсяги податків та зборів, переказаних Чопською митницею Міндоходів до держказни, становлять понад 780 мільйонів гривень. Це на 16 мільйонів більше, ніж за аналогічний минулорічний період.
ДО РЕЧІ
Установлено норматив часу митного оформлення — не більше 4 годин  та визначено вичерпний перелік випадків, коли цей час може бути перевищено. Тож у середньому митне оформлення триває півтори години для імпорту і 42 хвилини — для експорту.
Довідково
Чопська митниця вважається найширшими західними воротами України, бо розташована на стику кордонів з чотирма країнами Євросоюзу: Польщі, Словаччини, Угорщини й Румунії. До зони її діяльності входять 19 пунктів пропуску, через які упродовж І півріччя імпортовано товарів на 793 мільйони американських доларів, а експортовано — на 668. За цей час кордон перетнули понад 4 мільйони громадян і 1,8 мільйона одиниць транспортних засобів, оформлено 44,7 тисячі митних декларацій та пропущено 12,3 мільйона тонн різноманітних вантажів.
Перспектива
У першій половині 2015 року Україна отримає сучасно розбудований і технологічно оснащений автомобільний перехід зі Словаччиною, а громадяни не відчуватимуть жодного дискомфорту при перетині кордону.