Народні депутати від Всеукраїнського об’єднання «Свобода» Олег Панькевич (на знімку зліва) та Леонтій Мартинюк (на знімку справа) зареєстрували у Верховній Раді проект постанови «Про відзначення 70-річчя початку національно-визвольної боротьби УПА проти німецьких окупантів». Автори проекту зазначають, що відзначення 70-річчя від початку національно-визвольної боротьби УПА проти німецьких окупантів стане важливим кроком до встановлення історичної справедливості та сприятиме поінформованості всього українського суспільства про національних героїв, патріотичному вихованню молоді, збереженню пам’яті про борців за волю України та консолідації української нації.У рамках ювілею свободівці пропонують розпочати процес визнання на державному рівні боротьби ОУН та УПА українським національно-визвольним рухом у ХХ ст. та провести низку заходів. На думку парламентаріїв, у Києві треба розпочати процес встановлення пам’ятника на честь національно-визвольної боротьби УПА проти німецьких окупантів і пам’ятників провідникові ОУН Степанові Бандері та головному командирові УПА Романові Шухевичу; розпочати будівництво в кожному обласному центрі України національного музею, присвяченого згаданій тематиці, та будівництво у Києві Пантеону українських героїв, у якому має бути перепоховано усіх очільників національно-визвольної боротьби українців у ХХ ст.
Проект постанови також передбачає проведення у Рівному та Луцьку наукової конференції, матеріали якої запропоновано видати українською, німецькою та англійською мовами. Видання, перекладені іноземними мовами, розповсюдити у Німеччині та решті країн Європейського Союзу. Крім того, документ передбачає видання науково-популярних книг і бюджетне фінансування на конкурсних засадах зйомок художнього та документального фільмів, присвячених національно-визвольній боротьбі УПА проти німецьких окупантів, висвітлення у ЗМІ заходів, присвячених ювілею.
Обґрунтовуючи необхідність ухвалення цієї постанови, О. Панькевич та Л. Мартинюк нагадують, що перший бій УПА з нацистами відбувся 20 січня 1943 року, коли сотня Григорія Перегіняка здійснила успішний напад на колону німецької поліції та солдатів генерала Власова поблизу села Городець Володимирецького району Рівненської області.
Навесні 1943 року повстанці контролювали більшу частину території сучасних Волинської та Рівненської областей. На визволених землях українські націоналісти створили низку «островів свободи»: Антонівську республіку, Колківську республіку, Кременецьку республіку, Республіку «Січ», що підкреслює безперервність українського державотворення у ХХ ст. Тож 21 червня 1943 року Райхскомісаріат Україна було оголошено «зоною антипартизанських операцій». Не в змозі придушити українське підпілля, нацисти починають застосовувати масовий терор і проти мирного населення. Однак унаслідок каральних акцій німців активність повстанського руху лише зростає. Протягом липня 1943 року бандерівці здійснили 295 атак на німецькі опорні пункти. В серпні було здійснено 391 напад на німецькі гарнізони, 1034 диверсії на залізниці, 151 атаку на підприємства.
У боях із німецькими окупантами вояки УПА демонстрували нечувану волю до перемоги та незламність духу. Яскравим прикладом цього став триденний бій поблизу села Радовичі на Волині: понад 1 000 повстанців вщент розбили удвічі більше гітлерівське угрупування. З німецького боку загинуло 208 солдатів, з українського — 16 повстанців.
Протягом 1942—1944 років ОУН та УПА провели 2 526 акцій проти окупаційного гітлерівського режиму. В боях з українськими націоналістами загинуло 12 427 німців та їхніх союзників, 2 047 — було поранено, 2 448 — захоплено у полон. Втрати націоналістів були набагато меншими: 2 251 убитих, 475 поранених, 536 полонених.
