Літо — довгоочікувана пора для спудеїв, бо їм нарешті можна не лише відпочити, а й знайти тимчасовий заробіток, щоб хоча б на деякий час злізти з батьківської шиї і витратити на власний розсуд чесно зароблені гроші. І саме у цю пору нечесні роботодавці намагаються нажитися на довірливих студентах. Нині чимало молоді шукає роботу через Інтернет, який пропонує безліч вакансій на будь-які запити. Але саме через Всесвітню мережу роботодавці намагаються знайти собі дешеву (або й безплатну) робочу силу.

«Фішка» пропонує ознайомитися із деякими правилами сезонного працевлаштування, щоб не потрапити в халепу. Вивчити проблему нам допомогли студенти Київського університету імені Б. Грінченка.
На жаль, прикрих випадків із невдалим працевлаштуванням чимало. Тому й знайти ошуканих роботодавцями людей було неважко. А об’єднує їх те, що всі вони, пропрацювавши деякий час на «непильній» посаді, залишилися без копійки в кишені.
Вікторія, студентка 3-го курсу:
— Мені знайома запропонувала піти попрацювати у супермаркет консультантом з продукції відомої фірми. Оплату обіцяли навіть трохи вищу, ніж зазвичай дають на такій посаді — 24 грн. за годину (за стандартної оплати 18—20 грн.). Я відробила 27 годин, за які мені мали заплатити 660 гривень. А потім мені знайшли заміну.
А от із зарплатою фірма дуже затягували: супервайзер посилався на координатора, а той — звинувачував супервайзера. Минуло два місяці, а зароблених грошей так і не було! Я телефонувала до центру підтримки клієнтів того відомого європейського виробника, але мені відмовилися допомогти, пояснивши, що це не їх сфера впливу. Цим, мовляв, займаються рекламні агенції. Я ще довго телефонувала своєму «начальству», супервайзеру і координатору, але ті постійно перекладали провину одне на одного. Так я нічого й не домоглася. Вважайте, пропрацювала безплатно...
Роман, студент 5-го курсу:
— Знайшов роботу за оголошенням в Інтернеті, зателефонував — і мене запросили до офісу. Першого дня в колл-центрі я працював на безоплатній основі як стажер. Наступні три дні мали оплачуватися. Моїм завданням було розповсюдження білетів на концерти і в театри. Після третього робочого дня мене звільнили, не пояснивши причин. Звісно, ні своєї зарплатні, ні своїх комісійних за продані квитки я так і не побачив...
Юлія, студентка 2-го курсу:
— Нещодавно я зі своїм другом знайшла підробіток у відомій мережі магазинів, яка спеціалізується на торгівлі алкогольними напоями. Відома компанія сама пропонувала роботу студентам. Потрібно було на відкритті нового магазину стояти біля дороги і розмахувати прапорами з рекламою торгової марки. За 4 години роботи обіцяли заплатити 70 гривень. Ми пропрацювали 3 дні по 4 години. Кожен мав би отримати по 210 гривень. Але цих грошей ми не отримали. Скаржилися промоутерам, а вони кажуть: «Грошей ще немає». І так протягом двох місяців. Торгова марка процвітає, магазин працює, а з нами так і не розрахувалися...
* * *
І таких прикладів чимало. Всіх їх об’єднує відсутність письмової угоди, яка могла б засвідчити ваші трудові стосунки із роботодавцем і була б відносною гарантією того, що ви працюватимете не задарма. Також обережно слід ставитися до вакансій з невиправдано високою зарплатою. Спокусившись високими дивідендами від своєї праці, можете і час власний згаяти, і з порожніми кишенями залишитися. Тому, перш ніж погоджуватися на ту чи іншу пропозицію, поцікавтеся зарплатами на аналогічних вакансіях в інших компаніях. Таким чином дізнаєтеся, якою є середня зарплата на цю посаду, і зрозумієте, на яку суму можете розраховувати.
Ось деякі моменти, які сигналізують про спробу аферистів або недобросовісних роботодавців витягнути з вас гроші:
— обов’язкові для працевлаштування платні тренінги, які оплачуватимуться з вашої кишені;
— плата за оформлення документів;
— плата за промо-матеріали (зазвичай матеріали надають безплатно на період роботи);
— плата за проходження співбесіди або інтерв’ю тощо.
Останнім часом серед шахраїв популярним став ще один спосіб заробітку на працівниках. А легко обирати собі жертв шахраям дають змогу... новітні технології. І найчастіше у цю пастку потрапляють саме підлітки та молодь, бо саме вони не мають досвіду спілкування із роботодавцями і роботу починають шукати в першу чергу через Інтернет. Спокусившись «пристойною» пропозицією, претендент починає платити роботодавцю, ще навіть не отримавши роботи.
Якщо компанія насправді зацікавлена в працівникові, вона може визначити знання, вміння, навички безплатно. Претендент не має платити ні за навчання, ні за додаткові матеріали і, тим паче, за співбесіду.
Трапляється, що перед працевлаштуванням роботодавець пропонує випробувальний термін на безоплатній основі: перекласти текст, написати сценарій, створити блог для компанії, тобто попрацювати місяць безплатно. Іноді такий «спосіб перевірки» — це банальне використання робочої сили. У таких випадках, як правило, ніхто стовідсотково не обіцяє, що після виконання завдання тебе візьмуть на роботу або заплатять, а причин для відмови знайдеться, повірте, чимало.
Щоб убезпечити себе від подібного сценарію, слід під час обговорення завдання запитати про те, як потім використовуватимуться результати роботи і чи вони оплачуватимуться. Якщо роботу не оплачуватимуть, то можна скласти і підписати простий документ, в якому йтиметься, що ти і роботодавець зобов’язуєтеся не використовувати твою роботу в майбутньому. Такий документ маєте завірити підписом та печаткою.
Під час пошуку роботи треба звертати увагу на наявність стандартного міського номера телефону або стандартного мобільного в контактах роботодавця, їх відсутність має насторожити.
Отже, тим, хто хоче уникнути обману при працевлаштуванні, рекомендуємо враховувати, що той, хто володіє інформацією, володіє світом. 
Тобто не лінуйтеся зібрати якнайбільше інформації про майбутнього роботодавця: «забийте» назву компанії в інтернет-пошуковик, поговоріть зі співробітниками, наведіть довідки через знайомих. Нині існує чимало сайтів, де розміщено інформацію про компанії та фірми, які «кинули» на гроші найманих працівників. Що більше ви дізнаєтеся, то краще.
Якщо ви впевнено вирішили укласти трудові відносини із обраним вами роботодавцем, то будьте уважні, підписуючи документи — чи то трудовий договір, чи посадову інструкцію, чи щось інше.
Не потрібно соромитися і перепитувати про незрозумілі для вас моменти. На співбесіді необхідно обговорити всі деталі майбутньої роботи — від заробітної плати і випробувального терміну до посадових обов’язків. Ви повинні чітко знати, що вам пропонують і що саме ви маєте виконувати, а також скільки за це отримаєте. І якщо вам пропонують занадто багато грошей, це привід насторожитися — можливо, перед вами шахрай, а не справжній роботодавець.
Отож, будьте уважними! Бо ніхто не може гарантувати, що знайшовши роботу, ви не станете черговою жертвою обману на вітчизняному ринку праці.
Фото надані учасниками опитування.