Про це заявив міністр охорони здоров’я України Олександр КВІТАШВІЛІ (на знімку) на зустрічі із дніпропетровськими журналістами, що відбулася під час його робочого візиту в регіон. За словами керівника відомства, кращий досвід, накопичений за період реалізації в області пілотного проекту реформування сфери, стане відправною точкою для реформ в охороні здоров’я всієї країни.
— Олександре Мерабовичу, виходить, медреформа продовжуватиметься?
— Ті напрацювання пілотного проекту, що здійснювався у Дніпропетровській області, ми сьогодні представляємо громадськості в рамках реформування всієї охорони здоров’я України. І зробимо все, що потрібно у фінансовій і законодавчій складових, щоб проекти тривали, щоб добудувати все те хороше, чого було досягнуто. Сьогодні ситуація така, що Дніпропетровщина перебуває на багато кроків попереду інших областей. І вам необхідно не тільки добудовувати почате, а й ділитися досвідом з іншими регіонами.
Незадоволені будуть завжди
— Але на Дніпропетровщині багато незадоволених результатами пілотного проекту.
— Звісно, те, чим люди незадоволені, продовжувати не будемо. Робитимемо те, що було вдалим. Але ніде у світі не існувало реформ, якими були б задоволені абсолютно всі. Ми йдемо правильним шляхом.
— Було закрито чимало медзакладів. Сьогодні ціла низка лікарень і поліклінік переходить у місцеве фінансування — хоча громади його практично не тягнуть.
— Завданням реформи не є закриття чогось або чиєсь звільнення. Мета — зробити систему чесною й поставити всіх у рівні умови, нормально фінансувати послуги, а не інфраструктуру. Сьогодні дисбаланс, який видно у країні, стосується географічного розташування медичних послуг. Десь є концентрація дуже багато чого, а десь немає нічого або дуже лімітовано. Тому реформа дасть змогу створити в країні таку мережу медпослуг, щоб усі вони були доступні за географією.
Жодна реформа, в якій я працював, не починалася зі звільнень. Сьогодні спостерігається величезний дисбаланс між вторинною — лікарняною — мережею — і первинною медициною — поліклініками. Щоб зацікавити людей іти працювати в поліклініки, необхідно створити для них нормальні умови роботи. Зі свого досвіду в Грузії можу сказати: там уже є нестача медперсоналу — зросла кількість лікарень, активно розвивається приватна медицина.
Про відомчу медицину і СЕС
— Розкажіть докладніше про передачу відомчих медзакладів у місцеві бюджети. Наприклад, залізничних лікарень і поліклінік.
— Сьогодні система медпослуг, що перебувала під крилом залізниці, переходить у комунальне поле. Через те, що система була неправильно вибудована, під час переходу гроші за медзакладами не пішли. До речі, ті кошти, які залізниця вклала у свої лікарні, українці давно вже оплатили через квитки, чай, каву й постільну білизну в поїздах. Нині ми розбираємося в ситуації, намагаємося її змінити. Не має значення, залізничник ти, гірник, лікар, учитель, водник чи хтось ще — всі ми люди з однаковою анатомією. І повинні мати право йти в ті лікарні, в які хочемо. Водночас систему військової медицини під час війни зачіпати не слід. І не можна фінансувати одну медицину більше, ніж іншу. У Грузії цього немає вже 16 років. У США є кілька лікарень, куди йде Президент. Але це не лікарні для Президента — туди можуть піти і звичайні громадяни.
— В якому вигляді існуватимуть служби санітарно-епідеміологічного контролю, які одні з перших відчули на собі реформування?
— Санітарно-епідеміологічну службу будемо вибудовувати в єдину систему біобезпеки країни. «Сесівські» функції повинні включати превенцію, готовність до реагування й оперування лабораторними мережами, що діють під час різних інфекційних, техногенних або військових ситуацій. І це повинно по вертикалі бути під міністерством. Нині все саме так і вибудовується. Ми не будемо ліквідувати епідеміологічні служби, необхідні країні не тільки під час грипу, а й коли вона воює із су-противником, який може піти на все. Тому цю систему тільки посилюватимемо.
Табу на трансплантацію поки що в законі
— В Україні є законодавча проблема, що стосується питань трансплантації органів. Відправляючи наших громадян на операції за кордон, ми оплачуємо тамтешню медицину, позбавляючи власну серйозних коштів.
— Повністю згоден з тим, що нинішнє законодавство в цій частині абсолютно незрозуміле. Можу навіть додати, що такі операції в тих-такі Італії чи Мінську проводять українські лікарі! До того ж, коли пацієнти повертаються назад, держава довічно забезпечує їх препаратами. Коли я цікавився, у що впирається проблема, у відповідь називалися різні причини — в тому числі й презумпція невинності, права людини тощо. Виходить, що наявна система медицини обмежує права людини щодня, а от у цьому питанні, в якому можна щось виправити, ми захищаємо права людини. Це неправильно, але коли ситуація зміниться, — чесно, сказати не можу.
Необхідно проводити аналіз, відкривати систему донорства. Я розумію, що потрібно зробити, але як — сказати важко. Скільки законів змінювати... Але діяти треба.
Дніпропетровська область.
ДО РЕЧІ
У МОЗ заявляють, що завдяки дерегуляції ринку ціни на ліки може бути знижено до 30 відсотків, а українці одержать доступ до якісних препаратів кращих світових брендів.
ДОВІДКОВО
На функціонування установ охорони здоров’я Дніпропетровщини нинішнього року передбачено 3 мільярди 603,5 мільйона гривень (на 95,5 мільйона більше обсягу 2014 року). Крім цього, 218 мільйонів 609,7 тисячі гривень одержать спеціалізовані медико-санітарні частини області.
Цифра
Сьогодні в Україні діє 8 300 лікарень і поліклінік, і 75 відсотків грошей з бюджету на охорону здоров’я витрачається на їхнє утримання. 46,5 мільярда гривень надано цього року місцевим бюджетам України на функціонування територіальних медичних установ. Крім цього, в держбюджеті на охорону здоров’я передбачено ще 10 мільярдів гривень на виконання централізованих лікувальних та інших програм, що на 0,5 мільярда більше показників минулого року. Загалом витрати на охорону здоров’я у зведеному бюджеті становлять 59,6 мільярда гривень (на 3,9 мільярди більше, ніж у 2014-му).
Фото прес-служби ОДА.
