Цьогорічне літо лояльне до хлібороба, принаймні, на Сумщині. Було треба дощів, вони йшли, а в жнива — перестали. Найбільше ранніх зернових збирають у Сумському районі — в середньому 43 ц/га. Це на 5,7 ц більше, ніж у середньому по області. Головний агроном ТОВ «Хлібодар» Микола Степаненко вважає: на показники багато в чому вплинуло те, що в Сумському районі немає крупних агрохолдингів.
— У Степанівці, Кіндратівці, Юнаківці, Северинівці, Миколаївці, Яструбиному, Склярівці, Олексіївці та інших селах господарюють наші, доморощені, — каже директор ТОВ «Хлібодар» Сергій Карпенко. — В нас таких людей називають фермерами.
Утім, як на фермерське господарство «Хлібодар» завеликий. Товариство обробляє 5,5 тисячі га землі на територіях трьох сільрад. Ми побували на жнивах у Степанівці. Поки комбайн наближався загінкою, С. Карпенко ділився хліборобськими клопотами. Вони традиційні.
— Виграє той, хто притримає урожай до зими, — вважає Сергій Михайлович. — У липні-серпні ціни на зерно найнижчі. Але саме на цей період припадають наші найбільші капіталовкладення у рослинництві: одразу ж треба дискувати, орати, і вже 25 серпня ми починаємо знову сіяти озимі. Вкладаємо кошти в пшеницю аж 18 місяців: рік від посіву до посіву і ще півроку витрачаємося на зберігання, і лише потім настає сприятлива мить для реалізації. Але собівартість така, що на нульову рентабельність можна вийти, лише збираючи 35—40 центнерів з гектара.
— Ми думаємо, це робиться штучно, — вважає М. Степаненко. — Великі монополісти-зернотрейдери хочуть все скупити задешево.
— Але ж так було завжди — принаймні, в останні роки? Ви вже могли б звикнути, пристосуватись...
— Справді, так було й раніше, але раніше в процес втручалася держава, — відповідає С. Карпенко. — Аграрний фонд пропонував вищі ціни, і зернотрейдери були змушені до них підтягуватися. Цього року держава поводиться пасивно. Верховна Рада долею хлібороба не переймається: пішла на канікули. А у нас зараз — самий пік, південні області жнива вже закінчили.
Невеликі, якщо порівнювати із гігантськими агрохолдингами, господарства Сумського району зберегли тваринницьку галузь. Тваринництво — це основні робочі місця на селі. В «Хлібодарі» працює більше 200 осіб. Товариство має кілька сотень голів великої рогатої худоби, близько 500 дійних корів. Багато землі відводиться під корми, під ранніми зерновими — лише 1200 га.
— Таких, як ми, небагато залишилось, — каже Карпенко. — Найважче було пережити 2008—2009 роки.
На Сумщині цього сезону планують зібрати 3 млн. тонн зернових. Такої цифри область не мала з 1939 року — від часу свого створення. Поки що все йде «за графіком». Цьогорічна урожайність зернових перевищує минулорічну на 6 центнерів на кожному гектарі. Однак головна «битва за урожай», як і в минулі роки — далеко попереду. Колись мало значення, скільки хліба виросло в полі, потім — скільки його довезли до комори, а тепер плюс до першого та другого додається третє: ціна на збіжжя. Це те, від чого залежить, чи не голодуватиме селянин аж до нового врожаю.
Директор і головний агроном ТОВ «Хлібодар» — Сергій Карпенко (ліворуч) і Микола Степаненко.
Фото автора.
ФАКТ
На період жнив «Хлібодар» додатково наймає 10—15 сезонних працівників. Цього літа зерно збирають двома власними комбайнами і двома орендованими. За два тижні, переконаний Карпенко, із ранніми закінчать. А всього на круг, сподіваються у «Хлібодарі», лани дадуть не менше 50 ц зерна з гектара. Це буде вагомим внеском підприємства до засіків області.
