Автори цього законопроекту — група народних депутатів від «УДАРу» — Віталій Кличко, Віталій Ковальчук, Валерій Карпунцов, Ростислав Павленко та Віктор Чумак — стверджують, що проект «концептуально новий». Головною «фішкою» його є пропозиція скасувати можливість виносити на всеукраїнський референдум текст нової Конституції України та зміни до Основного Закону без участі Верховної Ради. Що, на думку розробників, є гарантією від зміни конституційного ладу в неконституційний спосіб.
Законодавчі новації справді можна зустріти мало не в кожній статті проекту. Фактично всеукраїнському референдуму може бути надано право найвищих інститутів влади — навіть вище уряду та президента. Адже згідно із законопроектом на всеукраїнський референдум за народною ініціативою може бути винесено, наприклад, питання про скасування нормативно-правових актів Президента України, Кабінету Міністрів, міністерств чи інших центральних органів виконавчої влади. Такі рішення, в разі ухвалення законопроекту, набиратимуть чинності автоматично. На референдум не можна буде виносити лише питання податків, бюджету та амністії — адже так велить Конституція.
Пропонується також зробити політичні партії та всеукраїнські громадські організації суб’єктами всеукраїнського референдуму та значно розширити їхні можливості участі в процесі референдуму та контролю за дотриманням законності. Партії реєструватимуть або прихильниками, або противниками питання, винесеного на референдум.
Серед інших принципових новацій — вдосконалення порядку формування комісій всеукраїнського референдуму та дострокового припинення повноважень їх членів, складання та уточнення списків учасників референдуму, його інформаційне супроводження, щоб не допустити порушень і зловживань на угоду певним політичним силам.
Чинна редакція Закону «Про всеукраїнський референдум», яку гостро критикує опозиція, допускає можливість прийняття рішень загальнодержавного значення надзвичайно малою кількістю громадян України. Натомість, «ударівський» законопроект передбачає, що питання, винесене на всеукраїнський референдум, вважатиметься схваленим лише тоді, якщо за нього проголосувало більше половини учасників референдуму, включених до списків учасників референдуму (тобто абсолютна більшість), незалежно від того, скільки громадян взяло участь у голосуванні.
«Це забезпечить ухвалення на всеукраїнському референдумі лише тих рішень, які реально підтримує більшість громадян та значно ускладнить можливість використання інституту всеукраїнського референдуму як способу прийняття «потрібних» рішень, які не підтримуються громадянами України», — йдеться у пояснювальній записці.
Закон «Про всеукраїнський референдум» Верховна Рада ухвалила 6 листопада 2012 року. Зокрема, він передбачає, що предметом референдуму може бути в тому числі й схвалення нової редакції Конституції України та внесення змін до неї, однак до законопроекту висловлено безліч зауважень і авторитетними вітчизняними експертами, і міжнародними інституціями. У червні 2013 року свої зауваження висловила і Венеціанська комісія, вважаючи, що внесення через референдум змін до Конституції чи ухвалення нової може «завдати шкоди конституційній стабільності та законності в Україні». Венеціанська комісія також відзначила низку технічних проблем у законі про всеукраїнський референдум.
Опозицію найбільше лякає те, що інструмент референдуму та спрощення процедури його проведення може бути використано задля скасування всенародних виборів глави держави та обрання президента у парламенті. Окрім того, опозиція стверджувала, що закон про референдум було прийнято з порушенням Регламенту.
Автори нового законопроекту про всеукраїнський референдум вважають, що повернення парламенту права затверджувати результати референдуму з питань змін до Конституції допоможе «захистити країну від зміни конституційного ладу». «Імплементація Верховною Радою особливо необхідна у питаннях щодо внесення змін до Конституції», — цитує одного з авторів законопроекту Валерія Карпунцова прес-служба «УДАРу». На думку депутата, такий законопроект парламент має розглянути на наступній сесії одним із першочергових.
— Можливість вносити зміни до Конституції в обхід Верховної Ради прямо суперечить розділу XІІІ Основного Закону — закони не можуть прийматися на референдумі, оскільки закон — це акт парламенту. А як вносити зміни до такого документа?» — вважає і керівник Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко.
Утім, на думку експертів, шанси на ухвалення «ударівського» законопроекту майже зводяться до нуля. Адже у Партії регіонів немає жодного бажання підтримувати опозиційний законопроект, який, на погляд більшості, навпаки — «обмежує владу народу». А без голосів біло-блакитних опозиція може хіба що махати прапорами. «Партія регіонів ніколи не підтримає закон, який обмежує владу народу! — категорично заявив народний депутат-регіонал Вадим Колесніченко. — Як це так — люди виявили свою волю на референдумі, а потім якась купка псевдодемократів прийматиме рішення — мудрий народ чи не мудрий?».
У провладній Партії регіонів переконані: новий закон про референдум не потрібен. Утім, готові виправити всі технічні недоречності через поправки до чинного закону.
ДОСЛІВНО
Томас МАРКЕРТ, секретар Венеціанської комісії:
— Нас бентежить можливість вносити поправки до Конституції шляхом референдуму. Але, як Венеціанська комісія вже відзначала у 2000 році, згідно з Конституцією України, це зробити неможливо, минуючи Верховну Раду, яка повинна схвалювати всі поправки до Конституції конституційною більшістю.
