Обмеження пені у грошових зобов’язаннях подвійною обліковою ставкою Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, поширюється на правовідносини, суб’єктами яких є лише підприємства, установи та організації незалежно від форм власності і господарювання та фізичні особи — суб’єкти підприємницької діяльності (підприємці). Таке тлумачення дав Конституційний Суд України (КС) у вчорашньому оприлюдненому рішенні.
Проблема полягала в тому, що судами можливе неоднозначне застосування частини преамбули ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»: в одних випадках дія Закону поширюватиметься лише на правовідносини, суб’єктами яких є виключно підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання і фізичні особи — суб’єкти підприємницької діяльності, а в інших — поширюватиметься і на правовідносини, в яких вони є тільки одним із суб’єктів правовідносин між платниками і одержувачами коштів.
Окрім цього, КС рекомендував Верховній Раді України законодавчо врегулювати питання щодо встановлення справедливого розміру неустойки за прострочення виконання позичальниками — фізичними особами грошових зобов’язань у відносинах споживчого кредитування.
Цього самого дня КС оприлюднив ще одне рішення стосовно справи про відшкодування витрат на юридичні послуги у господарському судочинстві.
КС вирішив, що до складу судових витрат на юридичні послуги, які підлягають відшкодуванню юридичній особі у господарському судочинстві, належать суми, сплачені такою особою, лише за послуги адвоката, якщо інше не передбачено законом.
Питання полягало в тому, що судами загальної юрисдикції неоднозначно застосовуються норми положення Конституції України щодо права кожного на правову допомогу та на вільний вибір захисника своїх прав, що має наслідком, зокрема, відмову у відшкодуванні в господарському суді судових витрат на юридичні послуги, надані не адвокатом, а іншим фахівцем у галузі права.
