Немає, напевно, такого населеного пункту в Корецькому районі на Рівненщині, де б не було криниці, викопаної 65-річним Анатолієм Євтушком. Знають майстра і на Житомирщині, бо володіє досконало цей чоловік ремеслом рідкісним і дуже потрібним.

Точного ліку своїм колодязям не може скласти і сам умілець. Знає лише, що ця цифра вже перевищує дві сотні.

— Охочих мати власний колодязь останніми роками не поменшало, — каже Анатолій Прокопович. — Криниці в корчан глибиною від 8 до 16 кругів. Усе залежить від того, в якому місці вони викопані. За допомогою розвилки, зробленої з вербової гілки, шукають, де найближче залягають ґрунтові води. Цей метод узаконений ще Петром І. Сьогодні замість верби або лози використовують дротові рамки-індикатори П- чи Г-подібної форми. Якщо під ногами вода, що залягає не глибше 10 метрів від поверхні, рамка мимоволі відхиляється або ж починає обертатися. Сам я не беруся за це діло, прошу когось потримати розвилку. Чомусь у моїх руках рамки не згинаються: мабуть, маю сильну енергетику.

Досвідчені майстри радять копати криницю за молодого місяця рано-вранці й працювати до полудня. Починають із викопування землі навхрест, у центр наливають освячену воду, щоб вдало завершити роботу.

— Спочатку викопую яму на один круг (у крузі близько 60—65 відер землі), — каже Анатолій Євтушок. — Колись у яму вставляли зруб, тепер — бетонний циліндр. Коли копаю, круг опускається в яму. На нього ставлю наступний. І так доти, доки не піде вода.

За розповіддю майстра, останній вінець колодязя піднімали над землею на 60—70 сантиметрів. Раніше його називали дитинцем або цямриною. Укріплюють стінки колодязя цементними циліндрами. Колись для цього використовували каміння, цеглу, найчастіше — дерев’яний зруб. Складався він із колод переважно хвойних порід дерев. Дуб не застосовували ніколи — він надавав воді червонуватого забарвлення, що нагадувало кров. Зверху колодязь закривають кришкою, щоб у воду не потрапляло сміття.

— Усім, хто хоче мати колодязь із доброю водою, також варто знати, — зауважує Анатолій Прокопович, — що, вода, проходячи верхні проникні шари, може сильно забруднюватися, якщо в межах 20 метрів є сміттєві, компостні, гнойові купи, а також вигрібні ями. Колодязь завжди повинен розташовуватися вище рівня наявного джерела забруднення.

Щодо того, коли краще копати криницю, то Анатолій Євтушок каже, що це не залежить від пори року. Сам він не раз працював і в завірюху.

Корецький район Рівненської області.

Так виглядає один із колодязів, викопаний корецьким майстром.

Анатолій Євтушок показує інструмент, яким він копає колодязі.

Фото автора.