У лісах Волині цими днями незвично людно. І не дивно, адже у розпалі сезон збирання чорниць. Вродила цілюща ягода цього літа дуже добре. Тож мешканці поліських сіл мають змогу зміцнити сімейні бюджети. Дехто виходить на «тихе полювання» цілими сім’ями.

В одній ягоді — неабияка аптека

Лише раз у житті зібрав у лісі цебро чорниць. Але і цього вистачило, щоб назавжди запам’ятати, яка це важка і марудна праця. А комарі, які зграями вилітають з ягідників, а обмазане роздушеними чорницями обличчя, мусиш же оборонятися від кусючих комах... Тож коли в обласному управлінні лісового і мисливського господарства запропонували поїзду на чорничники, одразу погодився. Треба ж віддати належне людям, які збирають цілющі ягоди.

На чорничнику ми зустріли гурт жінок із села Прилісне. Моя співрозмовниця Валентина Перванчук працює вчителем математики у місцевій школі, спеціаліст вищої категорії.

— На відміну від багатьох збираю ягоди одразу двома руками, — не без гордості розповідає жінка. — Оцю півторалітрову баночку, яка у мене прив’язана до пояса, наповнюю хвилин за тридцять. За день можу назбирати 27—30 літрів. До цієї нелегкої роботи звична. 

Вперше мені купили трилітрового кошичка, коли мала лише п’ять років. Назбираю бувало ягід, а нести не можу, не вистачає сил. З тієї пори кожного літа вирушаю з жінками в ліс. Питаєте чи вигідна ця робота? Як вам сказати? За кілограм ягід, а це більше як літр, заготівельники на початку сезону платили   11 гривень, тепер — 17. Скільки ж то разів потрібно поклонитися, щоб назбирати їх. Кілограм черешень, наприклад, коштує до 30 гривень. А чорниця дешево ціниться, хоч за корисністю вона перевищує багато ягід. На базар їх ніколи не вожу. Бізнесмени як почули, що ягід багато, то одразу ціну скинули.

Від жінки дізнаємося, як використовує вона цю смачну ягоду.

— Насамперед сушимо, — охоче ділиться своїм досвідом Валентина Перванчук. — Більше вітамінів так зберігається. Якщо в дитинки, наприклад, шлуночок захворів, то кращих ліків, як кисіль чи компот з цих ягід не знайдете. Робимо також варення, перетираємо з цукром у співвідношенні один до одного. Дуже смачні вареники і пироги з чорницею. Готуємо таку страву, як затірка. Вариться солодкий компот з чорниць, і коли вода закипає, поступово всипаємо туди борошно і перемішуємо. Дуже апетитна їда. Навіть у ліс із собою беремо.

Гребінка — знаряддя шкідливе

Жінки, з якими розмовляли, збирають ягоди вручну. Це не шкодить чорничникам. Ягоди на них будуть і наступного року. Проте є й такі, що намагаючись якомога більше заробити і використовують спеціальні гребінці.

— Там такі металічні прути, які разом з ягодами обривають і листки, — зауважує головний лісничий Маневицького держлісгоспу Анатолій Іщик. — Після того, як зібрали гребінкою, залишаються тільки стебла без листя, без нічого, пошкоджується і кора. 

У спекотну погоду ті пошкоджені місця пересихають, чорничник відмирає. Тож наступного року врожаю там вже не буде.

У лісгоспі створили групи, які перевіряють місця збирання ягід. У кого знаходять гребінки, забирають, а їх власників штрафують. Як правило, це приїжджі, бо в місцевих збирачів переважає здоровий глузд. Чинити так, це все одно, що рубати гілку, на якій сидиш. Ягідники відновлюються поволі, в молодих лісах чорниця взагалі не росте. Полюбляє вона ті бори, яким вже років 60—80. Шкодять чорниці і суцільні рубки лісу. Ягід на таких величезних галявинах вже не буде.

Бувають на ягідниках і конфлікти. Один із них трапився кілька років тому поблизу села Замостя, цього ж таки Маневицького району. А причиною стало те, що в їх ліс прибули люди із сусіднього району, щоб накосити чорничник. Виявляється, листя і самі стебла чорниць теж є цінною лікарською сировиною. Дізнавшись про це, селяни Замостя не пустили в ліс непрошених гостей з косами. На щастя, до бійки не дійшло. Але ягідники люди вберегли.

Цех, де роблять смакоту

Волинська область єдина, яка зберегла в лісгоспах консервні цехи. Один з найпотужніших працює в Маневичах. Нині там у розпалі сезон переробки чорниці.

— Кожну ягідку треба перебрати, відкинути листя, зелені чорниці, — розповідає начальник цеху Галина Зінич. — Варення доводимо до кипіння, покипить хвилин 20—30, вимикаємо, охолоджуємо і так повторюємо 3—4 рази. Попит на нашу продукцію великий. Продаємо її не лише в Україні, а й відправляємо на експорт.

Один з центрів реалізації «Лісовичок» ми побачили поблизу Маневицького лісництва, що одразу на в’їзді в райцентр з боку Луцька. Асортимент продукції досить широкий. У невеличких 400-грамових баночках варення з журавлини, ожини, чорниці, брусниці, у літрових пляшках і трилітрових банках різноманітні соки, лише березового з десяток назв (настояні на м’яті, купажовані). 

Продають таку ж продукцію і навіть у ширшому асортименті в спеціалізованому магазині «Лісовичок», що в приміському селі Гаразджа, розташованому перед Луцьком на шосе Рівне — Луцьк. Ще два такі магазини волинські лісівники створили на рекреаційних пунктах поблизу сіл Копачівка Рожищенського району (шосе Луцьк — Ковель) і міста Любомля (шосе Київ — Варшава).

Свіжі ж лісові ягоди і гриби можна придбати на невеличких базарчиках вздовж доріг. Біля одного з них, що біля села Розничі Маневицького району, ми зупинилися, аби дізнатися, як іде торгівля. За літрову баночку чорниці просять п’ятнадцять гривень, за склянку — три. Беруть і відрами, особливо водії з інших областей. Бо не всюди, як на Волині, росте ця чудова ягода, яка за корисністю стоїть в числі перших.

Фото автора.

Довідково

Згідно з рішенням облради і розпорядженням голови облдержадміністрації в 2013 році встановлено такі ліміти заготівлі лісових ресурсів (для підприємців): чорниці — 4873 тонни, журавлини — 500, ожини — 263, брусниці — 100, білих грибів —783, грибів лисичок — 679 тонн. Заготівля проводиться за спеціальними дозволами — лісовими квитками. Кошти від їх продажу надходять у бюджети сільських рад.

Традиційно свіжі чорниці продають на міні-базарчику в селі Розничі.

Валентина Перванчук додому повернеться з повними кошиками.

Начальник консервного цеху Галина Зінич знає, як дати лад лісовим дарам.

Такий чепурненький «Лісовичок» працює біля села Гаразджа.

А тим часом

Негода стримує

Жнива на Тернопільщині, щойно розпочавшись, зупинилися через інтенсивні дощі. Негода відкорегувала не лише терміни збирання зернових, а й вплине на їх врожайність. Принаймні озимого ячменю збирають з гектара на 2 центнери менше, ніж торік. Поки що ранні зернові обмолотили лише на п’ятьох тисячах гектарів, ріпак — на чотирьох. Фахівці прогнозують, що цьогорічний врожай зернових на Тернопільщині буде нижчим, ніж торік: планують зібрати 1,9 мільйона замість минулорічних 2,2, що були для області рекордними. Техніки та пально-мастильних матеріалів для завершення жнив достатньо. У розпорядженні сільгосппідприємств понад 1,2 тисячі комбайнів. Буде потреба — орендуватимуть в інших областях. Необхідність в цьому, швидше за все, виникне, адже роботи доведеться провести у максимально стислі терміни. Турбує селян і збут вирощеного. На світовому ринку очікується непоганий врожай, тож навряд чи вдасться продати зернові за минулорічними цінами. Зате можуть виграти ті, хто посіяв цукровий буряк та гречку: ціни на цукор і гречку вже повзуть догори. Але посіви під цими культурами порівняно з минулим роком скоротилися.

Любов ЛЕВИЦЬКА.

Тернопільська область.