Вибійник шахти «Північна» державного підприємства «Дзержинськвугілля» Дмитро Хайрулін працює під землею чотирнадцять років. Гірник каже, що зараз шахтарі переживають найскладніші часи. Заробітки різко впали, видобуток палива стримується, тисячі робітників — у вимушеному простої.
— Зарплату дають по крихтах. Раніше було 9—10 тисяч гривень на місяць, зараз — 1,5—2 тисячі. Із них 1200 гривень плачу за «комуналку». У нас із дружиною двоє дітей: семи і п’ятнадцяти років. Я звик, що родина залежить від мене. А тепер живемо впроголодь, в усьому собі відмовляємо, — не приховує емоцій вибійник.
«Голос України» у листопаді розповідав про складну ситуацію на шахтах Дзержинська, де проходження виробок зупинилося через брак вибухівки. Місто перебуває під контролем української влади, і дзержинські гірники могли би забезпечувати країну вугіллям, якого так не вистачає. Але без вибухівки видобувати паливо місцеві шахти не можуть, а доставити необхідні матеріали тривалий час заважала заборона відвантажувати вибухові речовини до зони АТО.
Протягом кількох місяців керівники шахт, профспілкові лідери і «батьки міста» намагалися подолати бюрократичні перешкоди, через які гірники опинилися у вимушених відпустках і без зарплати. Проблема зрушила з місця, і 28 листопада в об’єднанні отримали вибухівку із Павлограда і Польщі. Привезли й детонатори.
— Але вугільні підприємства цього року позбавили державної підтримки, а без неї не можемо забезпечити роботою всіх. Прохідники працюють лише на 20 відсотків від можливостей, — розповів голова Дзержинської територіальної організації профспілки працівників вугільної промисловості України Василь Щербань.
За словами профспілкового лідера, шахти об’єднання за ці місяці потроху відпрацьовували старі запаси: на-гора видають 13 тисяч тонн палива замість 45 тисяч, як за нормальної роботи. Матеріальне становище і шахт, і шахтарів залишається складним.
— Після акції протесту гірників у Києві наприкінці січня у нас відбулася зустріч із прем’єром. Я також виступав і пояснив, що таке шахти крутого падіння в Центральному Донбасі, — пояснює Василь Щербань. — Заборгованість по зарплаті закрили за листопад і частково — за грудень. Більше грошей люди не отримували. І взяти їх без держпідтримки немає де.
Заморське — не дешевше вітчизняного
Вибійник Дмитро Хайрулін каже, що коштів від реалізації палива не вистачає, щоб заплатити і колективу, і за необхідні матеріали тощо: «Не працюємо, тому що вставляють палиці в колеса. Невже нашій країні не потрібне вугілля? Ми видобуваємо дуже цінне коксівне паливо для металургії. І могли би давати його більше. Але зараз займаємося лише підтриманням лав, водовідливом і збереженням робочих місць. За шахтарів раніше стояли горою, а тепер зрівняли з землею. Шкода тих, хто працює на поверхні і не отримує зараз грошей: серед таких людей — матері-одиначки, самотні люди».
Цими днями в колективах також обговорюють скорочення бюджетних витрат за рахунок соціальних гарантій.
— Робітники вважають запропоновані заходи «затягування пасків» знищенням народу України. Розумію, що у держави немає грошей на величезний соціальний пакет. Але не можна одним розчерком скасовувати те, що завойовувалося роками, — переконаний голова організації профспілки працівників вугільної промисловості шахти «Північна» Віталій Воробйов.
— Ми домагалися, щоб у законі «Про престижність шахтарської праці» була закладена норма: 50 санаторно-курортних путівок на тисячу шахтарів. Але цього року у нас забрали фонд соцстраху, припинили фінансувати санаторії-профілакторії. І що найбільше тривожить — і літні оздоровчі табори для дітей. Це фактично означає закриття оздоровниць. Заробітна плата заморожена, пільги з податку скасовані, — стривожений голова територіального комітету профспілки.
Через відсутність зарплати і соціальних гарантій шахти Дзержинська втрачають кадри: гірники розраховуються, а замінити їх немає ким. Потерпає й місцевий бюджет, до якого вугільне об’єднання приносило левову частку доходів.
Донецька область.
ДОВІДКА
Загалом у Донецькій області 95 шахт, із яких 32 розташовані на вільній від окупації території.
