Про те, як працюється за новим Кримінальним процесуальним кодексом, що набрав чинності з 20 листопада минулого року, розмовляю з прокурором Рівненської області, державним радником юстиції ІІ класу Василем ПРИСЯЖНЮКОМ (на знімку).

— З набранням чинності новим Кримінальним процесуальним кодексом України по-іншому відбувається реєстрація злочинів і правопорушень — введено Єдиний реєстр досудових розслідувань, — каже Василь Степанович. — Держава фактично забрала у міліції «ричажок» маніпулювання реєстрацією злочинів: сьогодні міліція зобов’язана внести до реєстру всі повідомлення. Відтак ми бачимо реальний стан розкриття злочинів. У нашій області розкриття злочинів за підозрою становить 49 відсотків (в Україні — 36), за закінченим провадженням — 47 відсотків (в Україні — 34). Раніше міліція наводила високі цифри розкриття злочинів — 70 і більше відсотків, що не відображало справжньої ситуації.
— Наскільки мені відомо, новий КПК передбачає і гуманізацію у застосуванні запобіжних заходів до осіб, яких підозрюють у скоєнні злочину...
— Гуманізація у застосуванні запобіжних заходів сприяла зменшенню кількості осіб, яких утримують під вартою. У першому півріччі нинішнього року такий запобіжний захід застосовано до 112 осіб, тоді як торік за такий само період — до 152, щодо неповнолітніх такі цифри становлять відповідно 3 і 13. Перевага надається таким запобіжним заходам, як особисте зобов’язання — 44 і домашній арешт — 14 відсотків. Відтак зменшилося навантаження на ізолятори тимчасового тримання. Та й людині, яка оступилася, є час осмислити свій вчинок, зупинитися, одуматися. І тут, на мою думку, актуально для правоохоронних органів підняти на належний рівень роботу з профілактики правопорушень серед населення. Це справді на часі, бо чимало злочинів скоюють у нетверезому стані, у групах, а також особи, які вже були судимі чи мали проблеми із законом.
— Василю Степановичу, чи прижилася така норма нового КПК, як угода?
— У новому КПК передбачена така норма примирення між підозрюваним у скоєнні злочину і потерпілим, як угода (ця норма працює в американській системі правосуддя, де 90 відсотків кримінальних проваджень триває за угодами), коли потерпілий і обвинувачений мають право за законом між собою домовитися. У нашій області за угодами направлено до суду 30,4 відсотка кримінальних проваджень. Якщо підозрюваний іде на угоду, то розгляд справи проводиться за спрощеним порядком. Це дуже важливо, оскільки, на жаль, є проблеми із слідством у міліції, бо серед слідчих працює чимало молоді, яка ще не має практичного досвіду. Але за кожним слідчим закріплено процесуального прокурора — таких в області 171.
— Чи вплинуло впровадження нового КПК на рівень злочинності на Рівненщині?
— Я оперуватиму цифрами. Якщо в першому півріччі нинішнього року скоєно 17 вбивств і всі вони розкриті, то торік — 15, два із них нерозкриті; розбійних нападів відповідно 11 та 18 (усі розкриті); пограбувань відповідно 91 та 118; тяжких тілесних ушкоджень відповідно 19 і 21. Тобто рівень злочинності майже не змінився.
Загалом рівень злочинності на Рівненщині — 46 злочинів на 10 тисяч населення. Це майже удвічі менше, ніж у середньому по Україні.
— А конкретніше, будь ласка, про те, як у першому півріччі працювали органи прокуратури?
— Ефективно вживали заходів щодо протидії корупції та організованій злочинності: знешкоджено три злочинні угруповання, надіслано до суду 14 обвинувальних актів про корупційні правопорушення стосовно п’ятнадцяти осіб. За документами прокурорського реагування відшкодовано державі понад 14 мільйонів гривень, до відповідальності притягнуто більше тисячі посадових осіб, половина з яких — працівники органів контролю, поновлено права 2,8 тисячі дітей, на їх користь відшкодовано півтора мільйона гривень. Судами відкрито провадження у справах за позовами прокурорів на суму 25,7 мільйона гривень — задоволено вимоги на 18,5 мільйона. Значну увагу було приділено захисту конституційних прав громадян. Як результат — одна з найнижчих у державі заборгованостей із заробітної плати.
— У світлі подій у Миколаївській області не можу не втриматися від запитання про те, чи мали місце в області злочини, скоєні працівниками міліції та податкової служби?
— Нинішнього року до суду направлено дванадцять обвинувальних актів щодо злочинів, скоєних працівниками внутрішніх справ (10) та податківцями (2). Вони стосуються хабарництва, вчинення корупційних діянь, ДТП тощо.
До суду передано обвинувальний акт стосовно працівника Рівненського райвідділу міліції (його уже звільнено з посади) за ч. 2 ст. 365 Кримінального кодексу України, якого підозрюють у перевищенні службових повноважень, які супроводжувалися насильством. Оперуповноважений незаконно утримував протягом 27 годин у приміщенні міліції мешканця Рівненщини, вчиняв над ним фізичне та психологічне насильство, примусивши останнього визнати себе винним у скоєнні тяжкого злочину — вбивстві односельчанина, котрий, як з’ясувалося, насправді втопився.
Острозьким міжрайонним прокурором скеровано до суду обвинувальний акт стосовно інспектора наглядово-профілактичного обслуговування Ворошиловського району Донецька, старшого лейтенанта служби цивільного захисту С. Якубенка, який завдав одному з мешканців нашої області тяжкі тілесні ушкодження. За вироком суду С. Якубенка засуджено за ч. 1 ст. 121 до п’яти років позбавлення волі з іспитовим терміном до трьох років.
Прокуратура області направила до Здолбунівського районного суду обвинувальний акт за ч. 3 ст. 368 КК України стосовно начальника одного з районних підрозділів Державної податкової служби, який вимагав та отримав від підприємця хабар у сумі 30 тисяч гривень за недонарахування його доньці 100 тисяч гривень податкових зобов’язань.
Записала Олександра ЮРКОВА.
Рівне.