Наталія АГАФОНОВА (фракція «УДАР»):— Друга сесія парламенту мала стати ще одним кроком, який наближує нас до події, яка повинна відбутися в листопаді, — Вільнюського саміту «Україна—ЄС». Саме на цій сесії мали прийняти основний пакет законів щодо лібералізації візового режиму з Євросоюзом. Однак від плану ми вже набагато відстаємо. Тому сказати, чи встигнемо за третю сесію, за два місяці, які залишаться до листопада, ухвалити євроінтеграційні закони, складно. У напрямі вдосконалення виборчого законодавства рішень не було прийнято, влада блокує цей процес. Це також стосується законодавства про прокуратуру — не виноситься до зали законопроект, підготовлений опозиційними силами ще в минулому скликанні, а нині отримано позитивні висновки Венеціанської комісії. Натомість готується закон в адміністрації Президента, який, напевно, й буде винесено до сесійної зали у вересні.
Також не вирішено питання вибіркового правосуддя, декриміналізації статей, за якими засуджено Юлію Тимошенко. Можна сказати, що влада докладає всіх зусиль, щоб на саміті в листопаді, мабуть, нічого не відбулося.
В останні дні сесії опозиція та влада начебто на погоджувальній раді домовилися присвятити тиждень євроінтеграційним законам, але в порядку денному їх майже на було. Натомість протягувалися олігархічні закони, які потрібні «сім’ї» — фінансові векселі та трансферне ціноутворення, або рішення, спрямовані на ще більшу узурпацію влади Президентом. Скажімо, коли без консультацій із депутатськими фракціями, з опозицією було усунено з посади Голову ЦВК Володимира Шаповала.
За період сесії не було прийнято хоча б одного системного економічного закону. Тільки економічні закони лобістського характеру, які протягувалися силами депутатів від Партії регіонів та КПУ. Скажімо, зміни до Держбюджету-2013 стосовно надання державних гарантій, що насправді перетворюється на систему відкатів. А коли пропонувалися соціальні закони — їх розглядали в так звані дні опозиції й успішно провалювали.
Однак опозиція повинна й надалі працювати над контролем за владою, ініціювати якомога більше законів, запитів. Фракція «УДАР» підготувала значну кількість законопроектів, але питання навіть не в їх кількості, а в якості. Декілька системних законопроектів, які відповідають нашій програмі, спрямовано на боротьбу з корупцією, на полегшення контактів громадян із чиновниками. Ми започаткували ще одне велике системне зрушення — законопроект про накопичувальну пенсійну систему. Але його так і не було внесено до порядку денного. Сподіваємося, що наступної сесії таки підійдемо до цього питання. До речі, Партії регіонів буде дуже важко голосувати проти, бо Президент Янукович у своєму посланні зазначив, що накопичувальну пенсійну систему треба розпочинати. І, звичайно, маємо продовжувати контроль влади через дотримання особистого голосування. Наше завдання, як опозиції, — збирати фактаж, доказовий матеріал порушень, подавати позови до судів. Як сьогодні працюють суди — всім відомо. Але зміниться влада — зможемо притягти до відповідальності, від порушень на виборах до подій у Врадіївці. У будь-якій іншій цивілізованій країні міністр внутрішніх справ першого ж дня подав би у відставку.
Не можу назвати сесію провальною, але компромісу, діалогу не було. Незважаючи на те, що опозиція, і фракція «УДАР» зокрема, пропонувала діалог. Ми не дивимося на те, чиє прізвище стоїть під законопроектом. Головне: чи цей закон для людей чи проти людей. Тому коли голосуємо разом із Партією регіонів, це не означає, що ми об’єдналися з нею. Це просто означає, що і в них бувають закони, за які можна проголосувати. Ми дивимося на зміст закону. З цієї точки зору декілька законів було прийнято. Але загалом у влади немає зворотного зв’язку з опозицією, вона не йде на діалог, не підтримує опозиційні законопроекти. Чи буде на наступній сесії парламенту інша поведінка влади в цьому процесі? На мій погляд, головне — налагодити діалог між владою та опозицією. Якщо законопроект для людей, його треба підтримувати.
Записала Анна ШЕВЧЕНКО.
