Забезпечити потреби Вінниччини у дешевих видах твердого біопалива — вирішення такого завдання передбачено програмою «Біоенергетичні культури», яку втілюють у життя науковці Уладово-Люлинецької дослідної селекційної станції Інституту біоенергетичних культур та цукрових буряків на Вінниччині. Про це повідомив під час урочистостей з нагоди 125-ї річниці станції її директор Анатолій Борівський.
— Йдеться про отримання саме дешевого біопалива з одиниці площі, — наголосив науковець. — У цьому й суть нашого експерименту з біоенергетичними культурами — здешевити такі види рослин і запропонувати їх тим, хто використовує новий вид палива.
Крім насіння цукрових буряків, гороху, багаторічних трав, яких за час роботи станції виведено понад 150 сортів, розпочато дослідження біоенергетичних культур — цукрового сорго, суданки, салексу та деяких інших.
Учасники урочистостей, серед яких президент НААНУ Василь Петриченко, директор Інституту біоенергетичних культур та цукрових буряків Микола Роїк, науковці-аграрії з Молдови і Росії, поклали квіти до могили першого директора станції відомого науковця в галузі селекції насіння цукрових буряків Льва Семполовського. Він похований на території науково-дослідного закладу.
Головний редактор московського журналу «Сахарная свекла» Галина Балабанова повідомила, що в Росії нині триває той само процес, що вже відбувся в нашій державі: скорочують посівні площі буряків, «ріжуть» цукрозаводи. Втім, за прогнозами промовців, занепад галузі є тимчасовим явищем. У подальшому прибуткове буряківництво обов’язково відродять. Солодкі корені дають не тільки цукор. Уже напрацьовано технологію виробництва біопалива з буряків. У країнах об’єднаної Європи не мають можливості широко розгорнути вирощування коренів, бо не вистачає площ. Нам долею відведена роль лідера в галузі буряківництва. Потреби економіки, зокрема, запровадження біологічних видів рідкого палива, — спонукатимуть у пояс поклонитися солодкому корінцю, — так образно висловився один з науковців на згаданому зібранні.
Вінницька область.
