Костопіль — одне з найбільших промислових міст Рівненщини — святкує своє 230-річчя. Як і інші міста, має свої плюси і мінуси. Про це напередодні поважної дати розмовляємо з міським головою Костополя Євгенієм Денисюком, який любить своє місто і зробив для нього дуже багато.

Пригадую, коли костопільчани обрали Євгенія Олексійовича на цю посаду, найперше, за що він взявся, — це наведення в місті порядку, для чого, образно кажучи, підняв з колін комунальні підприємства. Була свідком того, як він змусив комунальників навести порядок на своїх виробничих територіях, щоб показати городянам приклад, як створив бригаду з ремонту вулиць, придбавши для цього відповідну техніку. Вже тоді городяни відчули, що у місті з’явився господар.

Звичайно, господарювати легше, коли є гроші. І хоча у місті є великі промислові підприємства, територіальна громада від того не має великого зиску, бо левова частка податків, каже Є. Денисюк, — близько 200 мільйонів гривень — іде до державного бюджету. Міський бюджет наповнюється за рахунок податку на землю (його частка після проведеної грошової оцінки земель — близько 60 відсотків), а також від діяльності підприємців, яких зареєстровано майже дві тисячі. Тож річний бюджет міста невеликий — із субвенціями близько 17 мільйонів гривень.

— Якщо відмінусувати від цього видатки на захищені статті та утримання дитсадків, то на комунальні потреби міста із 32-тисячним населенням залишається мізер — кілька мільйонів, — каже Євгеній Денисюк. — Це при тому, що проблем у Костополя багато. Спілкуючись із міськими головами інших населених пунктів України, чую, що останнім часом і у них проблема з перерахуваннями через казначейство. Ось і у нас в казначействі зависло платіжок на 2 мільйони гривень — ми не можемо розрахуватися за виконані роботи з ремонту та облаштування доріг, за придбання навантажувача, за ремонти ліфтів, дитячих садків тощо.

Але Євгеній Денисюк навіть у такій ситуації не втрачає оптимізму — шукає шляхи розв’язання проблем Костополя, серед яких — освітлення та ремонт вулиць, їх будівництво у нових мікрорайонах тощо.

— Нині будуємо шість нових вулиць у мікрорайонах Хмизи та Заріччя, — розповідає міський голова Костополя. — На це маємо 1,8 мільйона гривень. Ще 3 мільйони гривень на ці цілі за пропозицією голови Рівненської ОДА Василя Берташа, яку підтримали депутати обласної ради, виділять з обласного бюджету. Допомагають вирішувати проблеми нашого міста також партнерські стосунки з містами-побратимами Добре Място, Янов Любельський (Польща) та Квакенбрюк (Німеччина). Нам, звичайно, можна лише мріяти про такі бюджети, як у них, які дають змогу розвиватися їхнім територіальним громадам. Скажімо, у бюджеті Добре Място з населенням трохи більше 10,5 тисячі чоловік залишається 40 відсотків податків, ще стільки ж їм дає Унія — бюджет цього польського містечка утридцятеро більший, ніж у Костополя. А річний бюджет німецького Квакенбрюка — 280 мільйонів євро. Але партнерство із згаданими містами (спочатку пізнавально-культурне) поступово переросло у реалізацію практичних і корисних для Костополя проектів. До речі, європрограма «Криниця» заохочує таке партнерство. Допомогло нам Добре Място коштами для реалізації проекту щодо впровадження енергозберігаючих технологій у вуличному освітленні Костополя. Тільки встановлення легких алюмінієвих стовпів з енергоощадними лампами на кількох найбільш жвавих вулицях дало змогу економити щомісяця міському бюджету понад 10 тисяч гривень на вуличному освітленні. Це ж польське місто подарувало костопільським комунальникам близько трьохсот контейнерів для роздільного збирання сміття. За підрахунками фахівців, запровадження роздільного збирання сміття допомогло нашому місту щорічно економити близько 150 тисяч гривень, які можна використати на благоустрій. Нині ведемо перемовини з німецькими партнерами щодо фінансової допомоги для будівництва дорожнього полотна на вулицях з інтенсивним рухом транспорту.

У свій доробок міська влада може додати й те, що знайшла інвесторів для завершення довгобудів, які сумно нагадували про кризу. Тож час від часу костопільчани заселяють багатоповерхівки.

— Працюємо разом з нашими іноземними містами-побратимами, то й святкуватимемо разом, — каже Євгеній Денисюк. — До нас приїдуть їхні фольклорні гурти, які виступатимуть перед костопільчанами у день 230-річчя міста.

І все ж навіть на свято міський голова Костополя розмірковує над проблемами міста: однією з головних є розширення його меж.

Рівне.

Адмінприміщення Костопільської міської ради.

Музей лісу ДП «Костопільський лісгосп».

Фото Олександри ЮРКОВОЇ та Олександра НИКОНЧУКА.

 

Із досьЄ

Євгеній Денисюк — освіта вища, закінчив юридичний факультет Національного університету імені Т. Г. Шевченка, міський голова Костополя четвертого скликання, за вагомий особистий внесок у розвиток місцевого самоврядування нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня, одружений, має двох доньок і п’ятеро онуків.