Перші на Черкащині вступили в жнива лівобережні господарства Золотоніського, Драбівського та Чорнобаївського районів. «Небесна канцелярія» підвела постійних лідерів аграрного суперництва в області. Ранні зернові та зернобобові не витримали червневої спеки, підгоріли. Керівники сільгосптовариств нарікали на бездощів’я. Утім, навчені останніми спекотними роками, й не сподівалися милості з неба. Докладали максимум технологічних зусиль і досвіду, щоб перемудрити «Сахару».
— Це їм вдалося, — каже заступник директора департаменту агропромислового розвитку облдержадміністрації Олексій Сазоненко. — У них не буває невдалих років. Чорнобаївський район, приміром, має нині середню врожайність ранніх зернових понад 49,7 центнера з гектара, озимої пшениці — понад 50. Не відстає й Золотоніський район. Там також досвідчені аграрії, що й у засуху будуть із хлібом.
Самі зароблять — іншим допоможуть
За трійкою господарств з Лівобережжя підключилися до збирання хлібів центральні райони області. Попереду — підприємства, де нова сучасна техніка, кваліфіковані кадри. Зокрема, у СТОВ з іноземними інвестиціями «Ломовате» Черкаського району потужний «Кейс» збирає за зміну понад 30 гектарів колоскових. Закінчити збирання планують за кілька днів. Урожайність озимої пшениці — 55 центнерів на круг. Це при тому, що поля СТОВ — на наддніпрянському узвишші, у посушливій степовій зоні.
— З 2010-го сільгосптовариство входить до групи компаній «Євраліс», — інформує генеральний директор «Ломоватого» Володимир Шварцман. — За цей час французькі інвестори вклали в модернізацію агровиробництва понад мільйон євро. Сумарно витрати на відновлення систем поливного комплексу, придбання новітньої сільгосптехніки, відродження тваринництва, здійснення соціальних проектів становлять близько п’яти мільйонів євро.
Ці солідні вливання, вважають у департаменті агропромислового розвитку ОДА, сприяють розвитку не лише СТОВ «Ломовате», а й села Сагунівка, де живуть власники земельних паїв. Соціально-партнерську угоду, підписану із Сагунівською сільрадою, орендарі виконують добросовісно. Допомагають школі, двом дитсадкам, Будинку культури, православній громаді, утримують футбольний клуб. Для потреб медамбулаторії придбано автомобіль. За кошти СТОВ відремонтовано одну свердловину, почато відновлення другої. Постачання води селу — на плечах орендарів. Розрахунок за оренду земельних паїв дирекція сільгосптовариства проводить диференційовано. Якщо договір оренди укладено на 10 років — пайовик отримає 5,5 відсотка вартості земельної частки, на 15 років — шість відсотків.
— На нашому підприємстві постійно працює 178 осіб, — продовжує Володимир Юхимович. — Щоб створити нові робочі місця, відновили тваринництво, хоч зараз воно збиткове. Утримуємо 800 голів худоби, з них 400 — корів. Щойно ввели у дію сучасний доїльний зал. Відпускаємо людям молочну продукцію на 35 відсотків нижче ринкової ціни. Молоко СТОВ «Ломовате» високоякісне.
Якою буде ціна на збіжжя?
У сільгосптоваристві «Агро-старт», що в селі Леськи Черкаського району, на один день довелося пригальмувати роботу комбайнів.
— На току зібралося кілька десятків тонн збіжжя, — пояснює директор підприємства Тетяна Бас. — Щоб якісно його очистити, ми вирішили не завалювати тік горами зерна, а робити все якісно і поступово. Тим паче, що відразу продавати хліб не збираємося. Подивимося, що продиктує ринок. Сподіваємося, за пшеницю третього класу даватимуть не менше, ніж торік — по 2000 гривень за тонну. Хоч нині перекупники вже дають по 1200—1300 гривень за тонну фуражу...
Трудяться на головному пшеничному плацдармі сільгосптовариства у дві зміни, переважно жінки й дівчата (на знімку). Одна з них, Світлана Семиз, їздить у Леськи з Черкас.
— Мені на току більше подобається працювати, ніж на базарі за прилавком, — зізнається дівчина. — У цьому є навіть своя романтика...
Керує процесом досвідчений господарник Микола Олексенко.
— Зараз у нас на току два сорти пшениці — «Золотоколоса» і «Смуглянка», — каже Микола Олексійович. — Дають вони близько п’яти тонн з гектара. Ця пшениця, вважаю, найбільше підходить для нашої степової зони.
Непогано вродив в «Агро-старті» й ячмінь. Утім, його продали відразу. Потрібні були обігові кошти, а взяти їх ніде. Господарюють леськівчани без інвесторів. І техніка — не найновіша.
І все ж в «Агро-старті» утримують молочнотоварну ферму, свині. Самі роблять комбікорми. Дещо з продукції продають населенню. Орендодавцям-пайовикам виплачують по 4,5 відсотка вартості земельних паїв. Чим можуть, допомагають місцевій територіальній громаді.
Рекордне поле «Урожаю»
Якщо на Лівобережжі та в причеркаських районах жнива в зеніті, то західна зона області лише стартувала. В Уманському, Монастирищенському, Христинівському, Маньківському, Тальнівському районах випали дощі, що затримали справу. Утім, гарний урожай окрилив, і з добрим настроєм черкаський захід вивів у поле комбайни.
— За традицією, — повідомив директор департаменту агропромислового розвитку ОДА Вадим Рудишин, — ми провели чудове обласне свято зажинків. З народними величальними піснями обмолотили перший сніп, комбайнери зробили перший круг пшеничним полем. Для проведення зажинків обрали Лисянський район. І не випадково. Тут у філії «Чаплинська» науково-виробничої фірми «Урожай» середня урожайність озимої пшениці — понад 70 центнерів з гектара! Не відірвати очей від тих золотих хлібних полів! Але це тільки початок. Черкащина впевнено лідирує з урожайності ранніх зернових в Україні і, думаю, збереже свої передові позиції до кінця жнив.
Черкаська область.
Комбайнер Михайло Локтенко із ТОВ «Ломовато» (село Сагунівка).
Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.
ДОВІДКОВО
На Черкащині озимі зернові займають 237 тис. га. Озима пшениця — 210 тис. га. Ярий ячмінь — 69,8 тис. га. Ріпак — 59,8 тис. га. Кукурудза — 347 тис. га.
ДОВІДКОВО
Середня урожайність ранніх зернових у Черкаській області — 43,3 ц з га. Озимого ячменю — 41,2 ц з га. Озимої пшениці — 44,4 ц з га. Ріпаку — 26,7 ц з га.
Тим часом
Ударними темпами жнивують хлібороби Сумщини. Рекордна планка у 3 мільйони тонн врожаю зернових, яку вони поставили собі цього року, зобов’язує усіх працювати з повною віддачею. Додає наснаги хліборобам і висока врожайність зернових, яка за перші п’ять днів жнив уже перетнула рекордну позначку і становить у середньому 38,8 центнера пшениці з гектара. Як результат, місцеві аграрії вже засипали у засіки близько 120 тисяч тон хліба нового врожаю.
До приймання великого хліба в області вже готові 35 сертифікованих зерносховищ загальною місткістю понад 1,5 мільйона тонн, а за кілька днів до них додадуться зерносховища ще на 340 тисяч тонн зерна, передає наш власкор Владислав ЖМУРКОВ.
* * *
На Запоріжжі вже зібрано дві третини посівів ранніх зернових, інформує наш власкор Леонід СОСНИЦЬКИЙ. Скошено 518 тисяч гектарів, а це 63 відсотки засіяних площ озимих пшениці та ячменю та ярових ячменю й гороху. Майже все зі скошеного — обмолочено (516 тис. га), зібрано 1,2 мільйона тонн зерна. Цього року урожай через посуху хоч і не рекордний, відзначають у регіоні, проте значно кращий за минулорічний. І, за оцінками спеціалістів, має сягнути рівня у 1,7—1,9 мільйона тонн.
