Валентин МАТВЄЄВ (фракція КПУ):
— На відміну від інших сесій і скликань, друга сесія була дуже складною. Тому що характеризувалася особливою політичною та соціально-економічною ситуацією, що склалася в нашій державі. Звісно, це перекладалося й позначалося на діяльності нашого парламенту. Вона відрізнялася тим, що через блокування було втрачено дуже багато часу, котрий відводився для законотворчої діяльності. Зрозуміло, це перешкодило прийняти низку важливих законодавчих актів, спрямованих передусім на розв’язання основної проблеми — підвищення життєвого рівня наших людей, вирішити питання, про які говорили всі політичні сили, йдучи на вибори. Ось це найголовніша відмінність другої сесії сьомого скликання.
Однак варто завжди шукати позитив. Наприкінці цієї сесії Верховній Раді вдалося налагодити законотворчу роботу, й останні пленарні тижні були справді продуктивні. Парламент розглянув питання, які тривалий час лежали на полицях тих чи тих профільних комітетів. Ухвалено низку законопроектів, які вже давно були потрібні. У цьому переліку є  наші пропозиції, внесені ще на початку роботи цієї сесії, а частина — на початку сьомого скликання. Для їхнього розгляду довелося втратити багато часу, хоча цілий пакет антикризових законопроектів було розроблено представниками нашої фракції разом із провідними вченими, фахівцями з абсолютно всіх напрямів, що стосуються передусім розвитку нашої економіки, розв’язання складних проблем, спрямованих на те, щоб запрацював наш сільськогосподарський комплекс.
Багато які з них не пройшли, хоча й були розглянуті в залі Верховної Ради. Але те, що виборці почули нашу точку зору на розв’язання тієї чи іншої найважливішої соціально-економічної, політичної проблеми, на мою думку, вже добре. Хоча погано те, що і минулого скликання, і цього наші законодавчі ініціативи, зокрема мораторій на підвищення цін і тарифів на комунальні послуги, не знаходили підтримки. Або питання наповнення бюджету. Адже нам політичні опоненти кажуть: «Ви вносите пропозицію, а де взяти гроші?» Відповідь проста: давайте ухвалимо рішення про державну монополію на виробництво та реалізацію лікеро-горілчаних і тютюнових виробів. Адже це не проблема, потрібна тільки політична воля. І все. Так відбувається в переважній більшості держав. Найбільша дещиця, якою держава може наповнювати бюджет, повинна йти в кишені наших громадян, служити суспільству. Ще одне питання — пенсійна реформа, що боляче вдарила по кожній українській сім’ї. Ми внесли законопроект про її скасування, але, на жаль, для його прийняття не вистачило кількох голосів. Таких прикладів дуже багато.
Загалом в антикризовому пакеті законопроектів, розроблених нашою фракцією (а їх близько сорока), переважна більшість спрямована на розв’язання проблем, які сьогодні гостро стоять перед нашим суспільством і зачіпають інтереси безпосередньо людей. Особливо соціально не захищених верств населення. Сподіваюся, що третя сесія стосовно розгляду перелічених вище проблем, які хвилюють наших громадян, буде позитивнішою і продуктивнішою.

Сергій СОБОЛЄВ (фракція 
«Батьківщина»):
— Такої бездіяльної роботи більшості я не бачив за всі роки існування незалежної Верховної Ради. Можливо, прислів’я «Розвагам місяць, а роботі день» підходить до нинішньої більшості. Вони місяцями не могли зібрати голоси для ухвалення рішень. Лише раз на місяць вони спроможні зібрати своїх народних депутатів і проголосувати за сотні законопроектів без розуміння того, що таке обговорення законопроекту, внесення поправок. Мова в цих документах не йде про підтримку інвалідів, афганців, чорнобильців, багатодітних родин. Просто відбувається розбазарювання коштів під великий бізнес, який отримує пільги зі сплати податків або інші преференції. Також можна згадати і про пенсійне законодавство, яке знищує поняття «соціальна справедливість» як рівність усіх перед законом, Податковий кодекс тощо.
Якщо й надалі комуністи з регіоналами голосуватимуть за приватизацію шахт, вексельні закони, які знищують бюджет, то, думаю, що на наступній сесії парламенту ми матимемо таку саму ситуацію стосовно голосувань.
Досягнення опозиції, безумовно, — це персональне голосування, а також десяток актів, які наближують нас до європейських стандартів. Це єдине, що поки може записати собі в актив Верховна Рада цього скликання.