На Чернігівщині йде реформування медичної галузі. Ось і в селі Нові Млини з 1 травня нинішнього року сільська дільнична лікарня реорганізована в амбулаторію загальної практики — сімейної медицини.
— У квітні в нас працювали 23 людини, а сьогодні — 10, — каже тепер не головний лікар, а завідувач сільської амбулаторії Микола Лисюк.
Жителі Нових Млинів та округи протестували проти такої реорганізації. Безумовно, вона дає очевидну економію медичній галузі, та місцеві селяни поки що не відчули жодних переваг від реформації.
У селі стався промовистий інцидент щодо цього.
«П’ятого травня 2013 року (вихідний день) в центрі села у ДТП постраждали три людини, одна з них дитина до п’яти років, — показали мені своє звернення в Київ Олена Дмитренко та Лідія Головенко. — Випадкові перехожі понесли малечу на руках до лікарні, а вона — закрита. Амбулаторія у вихідні не працює. Почали скликати медпрацівників, на ношах зносили травмованих до колишньої лікарні. Машина «швидкої» приїхала через годину десять хвилин!»
— Дитинка, може б, вижила, якби їй вчасно надали допомогу! — кажуть жінки (маля померло 17 травня).
Батьки стурбовані нововведеннями в сільській медицині.
— Увечері, у вихідні амбулаторія закрита, — пояснює мати чотирьох дітей Ольга Кириченко. — Якщо дитина захворіє, що маю робити — по селу шукати лікаря чи медсестру?
При амбулаторії є легковий автомобіль. Та на нього виділяють на квартал лише 30 (!) літрів бензину. А добиратися до райцентру 35—40 кілометрів поганою дорогою доводиться майже годину.
Мешканці бояться, що тепер можуть закрити й аптечний пункт, який діє при медичному закладі.
— Коли стаціонар був заповнений, то люди купували більше ліків, — каже Лідія Головенко. — А тепер хто-
зна, як буде. Чи вигідно стане «Лікам України» утримувати цей аптечний пункт?
Одне слово, поки що населення на місці відчуло хіба що кілька солідних мінусів порівняно з попереднім станом медичного обслуговування. Зрозуміло, що й дільнична лікарня, й амбулаторія з бідним обладнанням (немає УЗД, рентгену) в нинішніх реаліях досить несучасні медичні заклади Проте на зекономлені кошти (13 ставок кухарів, санітарок, кочегарів!) можна було б і амбулаторію обладнати як слід.
Головний лікар Борзнянської центральної районної лікарні Тетяна Стовба повідомила, що наступного року вирішуватиметься питання створення пункту екстреної медичної допомоги у Нових Млинах. Однак нинішні реалії надання медичної допомоги на селі ще, як бачимо, не дають підстав для оптимізму.
Фото автора.
ДОВІДКОВО
На Чернігівщині за 2010—2012 роки одну районну лікарню реорганізовано в сільську дільничну, дві — в амбулаторії загальної практики сімейної медицини, дев’ять сільських дільничних лікарень — у сільські лікарські амбулаторії. Об’єднані з більш потужними закладами 32 невеличкі ФАПи. Із 1 січня 2013 року швидкою медичною допомогою населення Чернігівщини забезпечує обласний центр екстреної медичної допомоги. Він налічує 49 підрозділів. Додатково планується відкрити ще 28 пунктів базування «швидкої допомоги». У поточному році вже організовано й успішно функціонують Прилуцький міський та Бобровицький районний центри первинної медико-санітарної допомоги. Передбачається також створити ще 25 самостійних центрів первинної медико-санітарної допомоги на адміністративних територіях та вісім госпітальних округів із потужним лікувально-профілактичним закладом у кожному окрузі.
Завідувач Новомлинівської сільської амбулаторії Микола Лисюк (праворуч) із медсестрою Ніною Головко контролюють стан хворого Івана Зайця, який переніс інсульт.
