Виживання в умовах посухи
Сидячи біля новеньких російських «Акросів», комбайнери приватно-орендного кооперативу «Зоря» у Білозерському районі Херсонщини мало не плачуть. Сподівалися от-от віджнивувати, а «небесна канцелярія» не дає. Накрапає вже чотири дні поспіль, а в дощ комбайн у поле не виведеш. От і осипається пшениця на полі, яке до того змучила тривала посуха. А на кожен день простою — від п’яти до десяти відсотків зерна від врожаю впевнено можна «відмінусувати». А недобір хліба означає недобір заробітків.
— На 1500 гектарах ріллі озиму пшеницю зібрали, залишилося скосити ще на 580. І тут дощить та й дощить — боляче дивитися, як колоски долу хиляться. Шкода врожаю, він нам і без того через посуху тяжко дістався. Мали зрошення на чотирьох тисячах гектарів поля і 37 дощувалок, однак за майже сорок років експлуатації труби згнили, а 31 дощувалка остаточно вийшла з ладу, шість сяк-так тримаються. Коштів бракує, тому систему змогли відновити тільки частково. Результат: на богарі озима пшениця заледве 19 центнерів з гектара дала, а на зрошенні колись і по 50—55 центнерів з гектара на круг брали. Якщо держава не профінансує реконструкцію зрошувальних систем у наших степах, про рекордні врожаї можемо забути остаточно, — каже беззмінний голова ПОК «Зоря» Герой України Дмитро Моторний — найславетніший аграрій Херсонщини.
Якби не дощі, жнива ранніх зернових на Херсонщині вже добігали б кінця. Але й навіть з урахуванням чотири-п’ятиденної затримки, вони потроху наближаються до фінішу. Станом на 1 липня озиму пшеницю та ячмінь зібрали на 313 тисячах гектарів із 621 тисячі га, засипавши на токи 525 тисяч тонн зерна, повідомляє прес-служба облдержадміністрації. Та радіти нема чому: з гектара беруть в середньому 16,8 тонни зерна, а в деяких районах — не більше десяти. Тож очікуваний врожай, як і в минулому, не менш посушливому році, навряд чи перевищить 1,1 мільйона тонн. Тим сільгосппідприємствам, де зернові через посуху загинули, місцева влада обіцяє державну підтримку, та конкретних пропозицій ні з Херсона, ні з Києва досі не чути, а дощі в липні вже не дозволять надолужити втрачене в березні—червні.
«Ліки» від бездощів’я
Як і Герой України Дмитро Моторний, хлібороби Херсонщини переконані: повернути колишню славу краю як житниці держави можна тільки з відновленням зрошення. Проте це — завдання не на один рік. За відомостями облуправління водних ресурсів, дорогоцінна волога з каналів сьогодні подається на 287,4 тисячі гектарів сільськогосподарських угідь, а можна було б довести їхню площу до 426,8 тисячі гектарів. Та для цього треба відновити зруйновані за минулі десятиліття внутрішньогосподарські зрошувальні системи. А грошей на це не вистачає ні в держави, ні в фермерів та агрофірм. Торік в області спільними зусиллями вдалося відновити подачу вологи на 1,2 тисячі гектарів, і коштувала робота 85 мільйонів гривень. На цей рік зрошення хочуть відновити ще на 4—5 тисячах гектарів, але такими темпами це може зайняти років із двадцять. Господарюючи на богарі в час несприятливих кліматичних змін, селяни Таврії стільки не протягнуть, тож вони дедалі активніше шукають інших можливостей для виживання. І знаходять: озимі залишають на зрошенні, а на богарі висаджують ярі посухостійкі культури. Поки що найбільшою популярністю користується кукурудза, проте чимало прихильників знаходить і сорго.
Зміна клімату — не вирок
Однак біда в тім, що всі ці елементи одного господарського ланцюжка потребують мільйонних, якщо не мільярдних фінансових «вливань». А коштів на це в місцевих аграріїв катма — більше половини сільгосппідприємств є середніми та дрібними, що ледве виживають від врожаю до врожаю. Витрачатися на елітне насіння та якісні технології самотужки їм просто не по кишені. Отже, варіантів два: об’єднання у кооперативи або цільові державні дотації. Та ні з тим, ні з тим не складається: про дотації у кризу можна забути, а кооперативи на Херсонщині якщо й створюються, то в основному молочні. І ті переважно за підтримки молокопереробних підприємств, як-от кооператив «Марфуша» у Скадовському районі. Та хоча молоко — це теж добре, але й елітних корів треба чимось підгодовувати — на травичці надої «жирними» не будуть. І якщо на комбікорм не виростити зерна, то не матимемо ні молока, ні хліба.
Херсонська область.
Факт
Порівняно з 2011-м минулорічний врожай пшениці на Херсонщині був на 76 відсотків меншим, проте врожай кукурудзи на зерно збільшився на 64 відсотки.
ДослІвно
«Висадили у другій половині червня 20 гектарів сорго. До того посіви страждали від хронічного бездощів’я, але щойно витягнулися ростки, почалися зливи. За кілька днів випало 33 міліметри опадів, і абсолютно суха до цього земля наповнилася вологою на тридцять сантиметрів углиб. Тож сорго буяє, рясно цвітуть на сусідніх ділянках соняшник, томати, картопля — справжня втіха після посухи. Та й торік сорго навіть на богарі давало від 17 до 32 центнерів з гектара — куди там пшениці чи ячменю, — резюмує директор Інституту зрошуваного землеробства НААН України (Херсон), доктор сільськогосподарських наук Раїса Вожегова (на знімку). — Це всім нам урок: треба адаптуватися до господарювання в умовах посухи, яка чи не щороку «гостює» в таврійських степах. І підхід до цієї адаптації повинен бути комплексним, включаючи відновлення внутрішньогосподарських зрошувальних систем, перехід на посухостійкі культури і водночас розширення площ під крапельне зрошення, яке економить дорогоцінну воду та енергоресурси».
