Майже щодня в Україні стаються надзвичайні ситуації, пов’язані з автоперевезеннями пасажирів. ДТП, п’яні або під «кайфом» водії маршруток, пожежі тощо — все це сумні реалії нашого часу. Втім, як і традиційна реакція влади та контрольних органів: у найліпшому разі вимушена заява в ЗМІ. А тим часом проблема сама по собі чомусь не розв’язується. А лише ускладнюється.
Так, на Дніпропетровщині почали горіти рейсові автобуси. Причому просто на автовокзалах. Наприклад, на території автостанції Верхньодніпровська під вікнами житлових будинків повністю згорів автобус «ПАЗ». Лише за декілька хвилин до цього він повернувся з рейсу, доставивши пасажирів із залізничної станції. Дивом вдалося уникнути вибухів газових балонів і жертв: поряд перебували десятки людей, інші автобуси й таксі.
А тим часом, і в Дніпропетровському обласному підприємстві автобусних станцій (ДОПАС), до складу якого входить і Верхньодніпровська станція, і в місцевому підрозділі Держслужби з надзвичайних ситуацій настійно рекомендують «не порушувати цю тему». Навіть у щоденні прес-зведення цей факт рятувальні служби чомусь не внесли.
Пожежники прибули швидко — на щастя, до підрозділу метрів 400. Гасили за допомогою води, яка була в самій автоцистерні. До гідранта не підключалися: чи то можливості такої не було, чи то потреби. Хоча ризик був великий.
Начальник Верхньодніпровської автостанції, яка нібито має відповідати за безпеку людей на закріпленій території, дізнавшись, що до неї звернувся кореспондент «Голосу України», заявила, що нічого про цю подію сказати не може, і від коментарів відмовилася. Направила до автоперевізника, якому й належав згорілий автобус. Там також відмовчувалися.
«У цій пожежі немає нічого такого, ламаного шеляга усе не варте. Ну, загорівся... Щось там із проводкою. Я б на вашому місці таку тему не піднімав, — наполегливо радить заступник директора ДОПАС Валерій Джура. — Пасажирів не було — їх привезли, висадили, і хвилин через п’ять це сталося. Водій — молодець: відштовхав автобус подалі від платформи, і там машина, нікому не заважаючи, благополучно догоріла. Там є великий відстійний майданчик».
Заступник директора — теж молодець. Але після того, як автор навів свідчення очевидців про те, що автобус в’їхав на територію автостанції, заповнений димом, Валерій Петрович змушений був дещо змінити свої твердження. Тепер, за його словами, водій спочатку почув запах гару, заїхав на станцію, висадив пасажирів і відігнав автобус із платформи у відстійник. І знову не можу погодитися із чиновником: і горів не там, і постраждалі були.
Транспортним органам і технічним інспекціям варто було б з’ясувати, по-перше, яким чином технічно несправні й зовсім не нові автобуси виходять на рейс, а їхні власники-автоперевізники перемагають у конкурсах на розподіл маршрутів. По-друге, хто й на яких умовах проводив техогляди транспортних засобів, хто пустив їх на територію автовокзалів. І, по-третє, чому сьогодні намагаються приховати навіть сам факт пожежі. На мій погляд, ланцюжок більш ніж очевидний. Але ж кожна його ланка, мабуть, ретельно змащена за рахунок високих тарифів. Оплачують їх самі пасажири, для яких кожна така поїздка обертається ризиком. І ліцензії перевізників, на відміну від транспорту, не горять.
Фото Тетяни КУЧЕРЕНКО.
Дослівно
«Вибухнули скати. Якби вибухнули газові балони — автостанції не було б, — розповів кореспондентові «Голосу України» начальник пожежно-рятувального підрозділу Верхньодніпровського району Сергій Фомін. — Давайте не будемо виявляти ініціативи. Без дозволу жодної інформації я дати не можу».
Офіційно
«Автобус, який горів, перебував саме на платформі. Постраждав водій автобуса, він одержав опіки правої кисті, — зазначив керівник прес-служби ГУ ДСНС Дмитро Вдовиченко. — Пошкоджено 12 квадратних метрів: двигун і салон. Причину загоряння встановлюють слідчі органи міліції. Незрозуміло, як рейсовий автобус у такому стані міг бути допущений до перевезення пасажирів».
До відстійника автобус так і не доїхав.
