Чергове засідання робочої групи з питань відновлення діяльності Олександрійського буровугільного комплексу відбулося на Кіровоградщині. Традиційно участь у ньому взяли керівники вугільних підприємств і профспілок та потенційні інвестори.

Під час наради начальник управління економіки міськради Ростислав Черевашко проаналізував сильні й слабкі сторони попередньо отриманих від інвесторів пропозицій, пов’язаних із впровадженням програми розвитку буровугільного комплексу. Серед сильних сторін чиновники побачили відновлення видобутку бурого вугілля (!) та незалежність від імпортованого газу, забезпечення теплом інфраструктури міста за сталими тарифами, створення нових робочих місць, погашення заборгованості у заробітній платі колишнім працівникам буровугільних підприємств тощо. А от слабкими визнали інфляційні процеси, збільшення цін на енергоресурси та тривалу окупність програми, пов’язаної з видобутком вугілля.

Цікаво, що, після того як галузь було фактично зруйновано, а розріз затоплено (підприємство працювало до початку 2000-х. Потім махінації з передачею кар’єру в оренду і назад призвели до появи у підприємства боргів: за електроенергію, перед працівниками тощо. Відтоді величезний котлован рік за роком заповнюється водою, а залишена техніка іржавіє й зникає стараннями ліквідаторів і металошукачів), навести лад в буровугільному комплексі з’явилося навіть більше бажаючих, аніж було раніше. Є сподівання, що після розгляду в ОДА пропозиції таки вирушать до Кабміну.

Та попри непросту ситуацію і наявність певних пропозицій, до інвесторів озвучено чимало вимог. Наприклад, міський голова Олександрії заявив, що при відборі проектів він наполягатиме на двох умовах. По-перше, виробничі процеси (технологічні лінії? — Ред.) повинні розташовуватися в Олександрії та Олександрійському районі. Друга вимога — обов’язково передбачити лінію з виробництва побутових брикетів. На думку Степана Цапюка, брикети матимуть попит у населення та установ соціальної сфери, де встановлені твердопаливні котли.

При цьому поки що детальних програм ніхто не вимагав. Достатньо короткого бізнес-плану, так би мовити — анонсування дій, в якому інвестор вкаже алгоритм своїх дій. Наприклад: за три роки відкачати з кар’єру технологічну воду, за два — побудувати теплоелектростанцію, а через п’ять — видобувати 1,5 мільйона тонн вугілля на рік та виробляти певну кількість тепла, електроенергії, брикетів, — кажуть у робочій групі.

Нагадаємо, що тему порушили в Кіровоградській облдержадміністрації кілька тижнів тому. Голова ОДА Сергій Кузьменко зібрав нараду, на якій констатував, що питання промислового видобутку бурого вугілля знову набуває актуальності. Особливо, враховуючи події на сході України, де під контролем сепаратистів та російських окупантів залишилися до 70% вугільних шахт, а отже, загострилося питання щодо забезпечення енергоносіями електростанцій, котелень та й пересічних громадян.

За всіх оптимістичних прогнозів до промислової розробки розрізу можна буде приступити лише через п’ять років, видобуваючи щорічно до 1 млн. тонн вугілля (саме стільки давав розріз у свої кращі часи).

Тим часом зруйнований і затоплений буровугільний розріз «Морозівський», розташований у селищі Пантаївка під Олександрією, підприємливі розумники вже включили до ТОП-7 «сталкерських» об’єктів України, тобто об’єктів, привабливих для екстремального промислового туризму.

Кар’єр охороняється. Проте робити це фундаментально не вдається через його великі розміри, тож подивитися на залишки техногіганта часто навідуються і місцеві, і туристи.

Кіровоградська область.

До відома

Керуючий санацією ПрАТ «Енерговугілля» Ігор Лавренов повідомляє, що, за попередніми оцінками зарубіжних експертів, запаси бурого вугілля на Костянтинівському буровугільному розрізі становлять близько 42 млн. тонн.

Фото general-kosmosa.lіvejournal.com.