Як підвищити ініціативу громади? Це питання хвилює багатьох керівників рад від обласного рівня до селищного. Хто шукає на нього відповідь — у того й виходить.

Від старої практики відмовилися

Сьогодні можна зізнатися, що в конкурс проектів, який ініціювала Луганська облрада, вірили не всі. Чого вже приховувати, деякі керівники заздалегідь настроїлися на те, що це марна справа. Мовляв, переможці конкурсу, а, отже, і обіцяне фінансування вже заздалегідь визначені, то чи варто докладати зайвих зусиль? Сьогодні ці керівники розуміють, що втратили шанс вирішити певну частину проблем своїх територій, а ті, хто відразу включився в запропоновану гру, сьогодні святкують перемогу. У щасливчиках опинилися понад 70 рад різних рівнів.

Ідея конкурсу проектів розвитку органів місцевого самоврядування належить голові обласної ради Валерію Голенку. На базі досвіду сусідньої області було розроблено свій варіант, який, до слова, вже підтвердив правильність курсу в розвитку ініціативи громад. Власне, обласна рада й у минулі роки спрямовувала кошти зі свого бюджету на соціально-економічну підтримку територій. Наприклад, у 2012-му виділено 12 млн. грн., які розподілялися прямо пропорційно кількості населення території. Так званий пооб’єктний розподіл коштів визначався на місцях і не передбачав фінансування об’єктів за рахунок місцевих джерел і участь населення. По суті, це було пасивне освоєння додаткового ресурсу, а Валерій Голенко домагався іншого. Щоб саме громада вирішувала, що є найпроблематичнішим і на що насамперед спрямувати зусилля. Щоб саме населення було активним учасником реалізації проектів, а органи самоврядування підтримували своїм фінансовим ресурсом. Конкурс проектів, на думку голови облради, допоможе цього домогтися. З поточного року кошти обласного бюджету на соціально-економічний розвиток територій розподіляються тільки на конкурсній основі. Конкурс став одним із ключових заходів Програми розвитку місцевого самоврядування.

— Причин прийняття такого проекту декілька, — розповідає виконувачка обов’язків начальника управління економічного та фінансового моніторингу виконавчого апарату облради Юлія Смаглюкова. — В одному випадку ми прагнемо розбудити громаду, в другому — активізувати ініціативу, яка вже починає розвиватися. Нам іноді кажуть: дайте грошей, а ми самі вирішимо, що з ними робити. Якщо відверто, у такому варіанті гроші не завжди працювали зі знаком плюс. Конкурс ситуацію змінює. Сьогодні ради готують проекти, захищають їх і, крім того, вносять свої кошти. Але є одна непорушна умова — кожен із проектів-учасників має бути реалізований протягом одного бюджетного року. Тобто ставка робиться на політику малих справ. Вимоги до проектів ми постаралися виписати так, щоб їх розробка була під силу будь-якому органу місцевого самоврядування, будь то сільська рада або міська і районна ради, що вже мають досвід. Тільки на проведення конкурсу цього року ми заклали в обласному бюджеті 10 млн. грн.

Хто прагне кращого, той робить для цього все можливе

Варто відзначити такий момент. У тому, щоб змінити психологію члена громади, коли він уже не каже «дайте», а бере участь у різних проектах самотужки й фінансами, велику роль відіграла міжнародна технічна допомога. На тих територіях, де «пройшлися» проекти ЄС/ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду», а також різні міжнародні фонди, населення вже переконалося в ефективності такого співробітництва. До речі, саме ті території, які брали участь у проектах ПРООН, і подали найбільше заявок на участь у конкурсі. Це ради Антрацитівського, Перевальського й Новоайдарського районів. А загалом на конкурс прийшло майже 190 заявок.

— Одразу видно території, які прагнуть змін на краще й роблять для цього все можливе, не упускають шанс, що з’явився, — коментує Юлія Вікторівна. — Деякі райони подали до 15 різних проектів, а інші, на жаль, тільки один. Про що це говорить? Насамперед, про інертність керівників. Одразу видно, хто є хто. Примітно, що більшою активністю в цьому плані вирізняються райони, а зовсім не міські громади. Наприклад, такі великі промислові регіони, як Сєверодонецьк і Рубіжне, подали лише по одному проекту.

У положенні про конкурс виписано, що проекти можуть стосуватися практично всіх сфер життєдіяльності громад. Тому серед намірів — ремонт і комп’ютеризація шкіл, створення дитячих садків або їх ремонт, освітлення вулиць, придбання медичного обладнання і машин швидкої допомоги, створення й розвиток адмінцентрів, ремонт клубів і музеїв, вирішення проблем у житлово-комунальному господарстві й у сфері екології. Усі ці проекти визнані громадами як найважливіші. Причому їх реалізація передбачається з урахуванням співробітництва із громадськими організаціями, що дасть змогу налагодити більш тісний контакт між жителями й органами влади.

Переможцем конкурсу стала Денежниківська сільрада Новоайдарського району. Про голову сільради Сергія Артьомова говорять, що він «дуже просунутий, мислить і діє конкретно, точково та масштабно». Перемогу одержали відразу три його проекти. Приміром, перший — «Альтернатива газу — є!» передбачає встановлення в сільському дитсадочку піролізних котлів, які працюють на пілетному паливі. В області створено кілька заводів, що випускають пілети. Порівняно з газом і вугіллям це набагато дешевше. От Артьомов і прагне заощадити бюджет сільради. За допомогою другого проекту з незвичайною назвою «Порятунок потопаючого — справа рук самого потопаючого» громада збирається створити асоціацію товаровиробників. Об’єднавшись, сільські підприємці планують купувати техніку, інше необхідне встаткування або об’єкти. Вартість проекту — 533 тис. грн., з обласної ради вони попросили 150 тис. І третій цікавий задум громади села Денежникового — створення комунального соціального підприємства, яке збере всіх майстринь села. Вони займатимуться бісероплетінням, виготовленням різних сувенірів. Так створюються нові робочі місця, вирішується питання зайнятості населення й заробляються гроші для розвитку села. Взагалі у Сергія Артемова дуже правильний підхід до вирішення проблем сільської громади, тож перемога в конкурсі цілком заслужена.

Луганськ.

 

Сільський голова села Денежникове Новоайдарського району Сергій Артьомов з онуком.

Фото автора.

Цифра

Луганська обласна рада фінансує половину вартості проекту розвитку органів місцевого самоврядування, але ця допомога не повинна перевищувати 200 тис. грн.

ДослІвно

В. о. начальника управління економічного та фінансового моніторингу виконавчого апарату облради Юлія Смаглюкова: «Мета конкурсу — створити передумови для того, щоб органи місцевого самоврядування підходили до вирішення проблем своїх територій системно, навчилися грамотно планувати власну діяльність не лише в короткостроковий період, а й на перспективу. Щоб не тільки писали «гарні» проекти, а й навчилися реалізовувати плани, спрямовані на вирішення актуальних проблем регіонального розвитку».