Голову ЦВК Володимира Шаповала відправили на заслужений відпочинок

Верховна Рада 241 голосом прийняла постанову про дострокове припинення повноважень члена Центральної виборчої комісії, Голови ЦВК Володимира Шаповала. Як пояснив представник Президента України у Верховній Раді Юрій Мірошниченко, глава держави вніс відповідне подання, оскільки В. Шаповал досяг граничного віку перебування на державній службі — 65 років.

 Опозиція вважає звільнення В. Шаповала незаконним. Після голосування представники опозиційних фракцій заблокували трибуну й президію парламенту. Однак Голова Верховної Ради Володимир Рибак запевнив: «Бійки не буде!».

Лідер фракції «Батьківщина» Арсеній Яценюк звинуватив більшість у тому, що в останній пленарний тиждень не прийнято обіцяні євроінтеграційні законопроекти. А. Яценюк заявив, що «розгортається сценарій фальшування президентських виборів 2015 року» і що опозиція вважає зміну Голови ЦВК незаконною. Лідер «Батьківщини» також наголосив, що заяви В. Шаповала у Верховній Раді про звільнення немає. Натомість В. Рибак зауважив, що для розгляду цього питання заяви не потрібно. Адже в парламенті є відповідне подання Президента.

Опозиція оточила президію парламенту, заблокувала роботу, вимагаючи оголосити перерву для консультацій. Щоб оголосити наступне голосування — за призначення Олександра Копиленка (на знімку) на посаду члена Центральної виборчої комісії, В. Рибаку довелося спуститися з президії до сесійної зали й звідти керувати голосуванням. За обрання О. Копиленка членом ЦВК проголосували 236 депутатів. Депутати з фракції Партії регіонів аплодували цьому рішенню. На вимогу опозиційних фракцій глава парламенту оголосив перерву для консультацій, запросивши лідерів фракцій на нараду до свого кабінету. Після перерви пристрасті вгамувалися.

Верховна Рада призначила членом Національної ради з питань телебачення та радіомовлення Вікторію Георгієвську. У результаті рейтингового голосування ця кандидатура набрала найбільше голосів із запропонованих восьми.

Голова Комітету з питань свободи слова та інформації Микола Томенко (фракція «Батьківщина») повідомив, що до комітету надійшли документи щодо 10 кандидатів. Двоє з них зняли свої кандидатури. Відтак залишилися 8 кандидатів, запропоновані громадськими організаціями та депутатськими фракціями. М. Томенко звернув увагу на те, що адміністрація Президента досі не подала свого кандидата до Нацради за квотою Президента і вакантна посада не заповнюється уже близько трьох років. На сьогодні у складі Нацради працює шість осіб.

Олена Бондаренко (Партія регіонів) заявила, що має багато претензій до Нацради, бо деякі теле- та радіоканали роками стоять у черзі, щоб отримати ліцензії. За її словами, потрібно ухвалити новий закон про Нацраду та про телебачення і радіомовлення, в яких буде чітко виписано правила діяльності державного регулятора. Депутат також закликала наблизити вітчизняне законодавства до європейських стандартів.

Ігор Мірошниченко («Свобода») звернув увагу на те, що нині в Нацраді немає жодного кандидата, який би представляв опозицію. 

Микола Княжицький («Батьківщина») зауважив, що роль Нацради у суспільному житті дуже велика. Бо з прийняттям нового закону про суспільне телебачення та радіомовлення члени Нацради призначатимуть керівників суспільного телебачення та Першого національного канала. Оксана Калетник (фракція КПУ) закликала не політизувати питання, наголосивши, що робота Нацради — це не тільки розподілення каналів і частот, а й формування ідеологічного стрижня вітчизняного телебачення.

Парламент прийняв у цілому проект закону про внесення змін до Закону «Про Державний бюджет України на 2013 рік» щодо реструктуризації бюджетної заборгованості (так званий законопроект про фінансові векселі). За законопроект, автором якого є народний депутат від Партії регіонів Валерій Омельченко і який підтримали уряд та профільний бюджетний комітет, проголосували 246 депутатів із 376 зареєстрованих у сесійній залі, проти — 6, утримався — 1, не голосували — 123. Законопроектом запроваджуються фінансові казначейські векселі для відшкодування заборгованості з ПДВ перед підприємствами.

Законопроектом № 2290а передбачається доповнити Закон про Держбюджет-2013 статтею 22 такого змісту: «Надати право Кабінету Міністрів України реструктурувати фактичну бюджетну заборгованість за визначеними ним видатками державного бюджету, що виникла станом на 01 січня 2013 року у встановлених ним обсягах, шляхом видачі фінансових казначейських векселів строком обігу до 5 років, з дохідністю, що не перевищує 5 %».

Право видачі фінансових казначейських векселів пропонується надати органам, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Порядок видачі фінансових казначейських векселів визначатиме Кабінет Міністрів України.

Законопроект гостро розкритикували представники опозиційних фракцій. Зокрема, Руслан Марцинків («Свобода») заявив, що запровадження фінансових векселів, що підтримує уряд, призведе до «дерибану» бюджету і занепаду місцевих бюджетів та місцевого самоврядування. На думку депутата, наступним кроком може стати запровадження продуктових карток. Юрій Одарченко («Батьківщина») стверджував, що запровадження фінансових векселів як способу розрахунків із підприємцями з відшкодування ПДВ буде використано урядом фактично як безкоштовний кредит. На думку Віктора Пинзеника («УДАР»), фінансові векселі не сприятимуть розвитку економіки та наповненню бюджету. За його даними, доходи державного бюджету вже пішли в мінус, за минулий місяць впали на 10%.

Водночас Григорій Смітюх (Партія регіонів) назвав законопроект компромісним варіантом. Він визнав, що запровадження казначейських векселів — це напівміра, але вирішувати питання заборгованості треба комплексно. Парламентарій вважає, що НБУ разом із Мінфіном мають втрутитися у діяльність комерційних банків, щоб зменшити «апетити» банкірів і надати змогу підприємництву розвиватися.

Серед інших законів, які вчора парламент прийняв у цілому, є один, що стосується майже кожного громадянина, котрий має у власності житло. Згідно з урядовим законопроектом про внесення змін до статті 265 Податкового кодексу, відтепер податок на нерухомість можна буде не платити, якщо у власності перебувають квартири площею до 120 кв.м або будинки до 250 кв.м, незалежно від кількості квартир у власності.

Тепер пільга на сплату податку буде застосовуватися до сукупної житлової площі об’єктів житлової нерухомості, що належить платникам податку, незалежно від кількості таких об’єктів. А не на один об’єкт, як раніше.