Стійкий електорат, якого не вдається втягнути у скандали навіть досвідченим політтехнологам, згуртована більшість і «беззуба» опозиція — такими є найхарактерніші ознаки нинішньої політичної ситуації в регіоні. Довіра до керівників обласної влади «зашкалює»: за даними соціологічного дослідження ГО «Центр регіональних ініціатив та розвитку», майже 70 відсотків вінничан довіряють очільникам краю. Тим часом опозиція стверджує, що людей «приспали», бо так простіше їх обдурювати. Чим аргументують сторони свої позиції?

Утримати «кулак» не змогли

Обласна влада кардинально змінила тактику дій — центр роботи з людьми перенесли у райони і села. Зробив це ще попередній керівник облдержадміністрації, нині народний депутат України Микола Джига. Таку практику розширив його наступник — Іван Мовчан. До речі, саме його рекомендував на своє місце пан Джига. Нинішній голова облдержадміністрації запровадив щоквартальні звіти керівників районів перед громадами. Тим самим зробив ще один крок до зближення влади з людьми. Очільник регіону бере участь у таких звітах, слухає оцінки людей. Такий само екзамен тримають керівники районних рад, сільських, селищних територіальних громад. Голова облради Сергій Татусяк бере активну участь у розмові з людьми.

— У такий простий, на перший погляд, спосіб влада активно залучила громаду до розв’язання місцевих проблем, — каже політолог Руслан Штогрин.

 — Люди самі планують, на що передусім необхідно спрямовувати бюджетні кошти, якщо їх не вистачає, буває, долучають власні заощадження, є випадки, коли давали гроші навіть на будівництво дороги, водогону. Так вибудовують місток довіри між владою і людьми.

Згуртованою є більшість в обласній раді, її становлять депутати від Партії регіонів, а також представники низки інших політичних сил, які підтримують їхню позицію. Хоча перемогу під час останніх виборів до місцевих рад здобули представники «Батьківщини», і саме вони мали найбільше мандатів, однак утримати «кулак» не змогли. Тим часом регіонали згуртували свої лави і демонструють конкретну роботу.

— Якщо люди бачать бодай незначні зрушення, особливо на своїй території, до яких причетна влада, то вже готові підтримувати тих, завдяки кому ці зміни сталися, — наголошує Руслан Штогрин. — Тому нічого дивуватися отриманим даним соціологічного опитування, де значною є довіра до влади.

Об’єднуватися не будемо

— Опозиція, на жаль, не демонструє конкретики у роботі з людьми, — продовжує політолог Руслан Штогрин. — Не пропонує справ, навколо яких би гуртувалися краяни. Зрештою, опозиційні політичні сили діють розрізнено. В опозиціонерів нема згуртованості навіть у малому. Наведу один показовий приклад. Під час проведення акції «Вставай, Україно!» партійні організації готували друковані запрошення і кожна з них першим номером вписувала лідера своєї партії. На мою думку, запрошення мало бути одне, уніфіковане й узгоджене. Однак лідери не можуть визначитися, хто з них більш значущий. Навіть якщо відбудеться об’єднання, воно все одно не скрізь згуртує опозиціонерів, особливо у первинних ланках — у районах, райцентрах, селах. Свою позицію з приводу об’єднання опозиційних політичних сил, що відбулося на з’їзді 14 червня ц. р. в Києві, керівник Вінницької обласної організації «Фронт змін», депутат облради Сергій Кудлаєнко висловив тим, що не брав участі у роботі форуму. Про це він повідомив місцевим ЗМІ ще напередодні з’їзду. «Я не поїду на з’їзд і вступати до «Батьківщини» не збираюся, бо не бачу себе там, і про це поінформував Арсенія Яценюка», — сказав Сергій Кудлаєнко. За його словами, більшість фракції партії «Фронт змін» в обласній раді так само висловлюються проти входження до «Батьківщини». Тому керівник обласної організації «Фронту змін» не виключає, що їхня фракція не прийме рішення про об’єднання з депутатами «Батьківщини» в облраді.

— Чи увійду я в «Батьківщину», визначу після розмови з Арсенієм Яценюком, — зазначив Сергій Кудлаєнко. — Хочу почути, в якому форматі партія працюватиме у подальшому, яке бачення нашого співіснування на майбутнє. Якщо не ввійду до «Батьківщини», то не входитиму й до жодної іншої політичної партії. Працюватиму як позафракційний депутат обласної ради. Міняти свій формат роботи з виборцями не збираюсь. А у «Батьківщини» трішки інші принципи цієї роботи. Я намагаюся тримати максимально аполітичну позицію. Мої методи роботи — не мітинги і виступи, а конкретна допомога людям. По всій області в офісах партії працюють наші юристи, партійні офіси перейменуємо у громадські приймальні депутата облради і продовжимо роботу з людьми, як це було дотепер.

— На місцях виборці більше орієнтуються на конкретних людей, а не на ту силу, яку вони представляють.

Людей «приспали»

— Влада в області зробила все для того, щоб нейтралізувати опозицію, — каже один з представників «Батьківщини». — Почали з того, що спокусили посадою колишнього лідера обласної організації. В органах влади працює частина наших представників. Здавалося б, це позитивний факт для опозиції — мати своїх людей у владі. Але якщо працівник підпорядкований чиновнику, який, до того ж представляє партію влади, хіба він може виступити проти нього? Мало того, що влада, як то кажуть, розвела керівників опозиції, вона ще й людей «приспала».

— Звіти керівників це добра справа, — наголошує опозиціонер. — Якби ще був результат. У Немирівському районі, наприклад, під час таких звітів йшлося про те, що керівник місцевої адміністрації не реагує на звернення і листи з приводу очевидних порушень і недоліків. Про це повідомляли обласну адміністрацію, а що змінилося? Нічого!

Преса мовчить

— На мою думку, ЗМІ уловили загальний настрій більшості краян, — пояснює ситуацію політолог Руслан Штогрин. — Нема скандалів в суспільстві — нема їх і на сторінках газети. Видання змінили формат критики. Вони надають слово читачам, і ті замість журналістів критикують чиновників. Але це критика без детального аналізу ситуації. Уважно відстежують чи не кожен крок посадовців хіба що два видання. Колишня обласна газета «Подолія», яка «померла» не без участі влади, тепер має свій сайт в Інтернеті. Електронне видання час від часу відверто вказує чиновникам на їхні промахи. Якщо на сайті автори критичних публікацій дотримуються журналістської етики, то одна з нових незалежних газет нехтує цією вимогою. 

Видання відзначається не тільки нецензурною лексикою. Один із колажів на першій полосі, в центрі якого вмістили фото знаного в регіоні політика, нині народного депутата України, не вписується в жодні рамки пристойності.

Втягнути в скандал не вдалося

Затишшя, що панує нині на берегах Південного Бугу і Дністра, на думку політологів, не віщує бурі. «Втягнути у скандал вінницького селянина (ця категорія домінує серед виборців) не вдалося під час останніх виборів до парламенту навіть досвідченим столичним політтехнологам, — каже Руслан Штогрин. — Сільські жителі, як ніхто, дотримуються відомої народної мудрості: сім разів обдумай, а тоді приймай рішення. На політичні чвари у них нема часу. Зранку й до вечора в роботі. Чи будень, чи свято, худобу треба доглянути, город впорати. Збурити людей на акції навряд чи вдасться й надалі».

Вінничани симпатизують тим політикам, які з ними частіше спілкуються.

 Наприклад, виборці добре знають народного депутата України Григорія Калетніка. Він систематично працює на окрузі, допомагає розв’язати проблемні питання — газифікації, будівництва шкіл і дитячих садків, кілька шкіл отримали комп’ютери, спортивний інвентар, організовує конкурси і змагання. Григорій Калетнік не забуває привітати земляків із святами. Особливу увагу приділяє ветеранам. Щоб виборці знали, чим живе округ, які події відбуваються, створив газету — «Наш 18-й», яка фінансується, як і інші заходи, з благодійного фонду «Батьківська земля».

— Якщо я бачу конкретну роботу депутата Калетніка, якщо можу до нього звернутися особисто, чую його виступи у парламенті, то чому не підтримати таку людину, — каже один із виборців виборчого округу №18, де вже вдруге Григорія Калетніка обирають за мажоритарною системою. Так само на власному авторитеті пройшли до Верховної Ради інші депутати-мажоритарники. «Виборці, у переважній більшості, перестали вірити обіцянкам, вони оцінюють претендентів за конкретними справами, і це найефективніщий критерій, — каже політолог Руслан Штогрин. — Це і є той «перехідний електорат». Люди позбуваються крайніх переконань з одного, чи іншого боку. Це мудрі, думаючі виборці».

 

Вінницька область.

Мал. Миколи КАПУСТИ.