Онлайн-реєстрація бізнесу: нові можливості, старі проблеми

Укрдержреєстр отримує повний контроль над такими напрямами: реєстрація бізнесу, нерухомості, громадських організацій та друкованих засобів масової інформації, а також актів цивільного стану — народження, шлюбу та смерті. За останні два роки Укр-держреєстр перебрав левову частку повноважень у Мін’юсту, з початку 2013-го відібрав право реєструвати права на нерухомість у БТІ, тепер бере контроль над реєстрацією підприємницької діяльності. Ще донедавна цю функцію виконували органи місцевої влади.

Така монополізація функцій в одних руках хоча і дещо лякає, видається цілком природною та створює відчутні переваги. Насамперед — це уніфікація послуг: реєстрація у віддаленому райцентрі Луганської області проходитиме в такому самому порядку, як і в Києві. Сьогодні ж кожен регіон реєструє бізнес по-своєму, не завжди дотримуючись Закону «Про реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців». Так, закон передбачає реєстрацію бізнесу за принципом «єдиного вікна». Це означає, що звертатися потрібно лише до реєстратора і ні до кого більше; в інших органах — податковій, управлінні статистики, Пенсійному фонді реєстрація відбувається автоматично, без участі людини. Та якщо в Києві цієї вимоги переважно дотримуються, варто приїхати до найближчого райцентру — тамтешній реєстратор може проігнорувати вимоги законодавства та направити вас самостійно нести папери до податківців, пенсійного та статистичного органів.

Укрдержреєстр обіцяє, що відтепер процедура буде однаковою по всій країні, здійснюватиметься чітко та в установлені строки.

Іншою перевагою стане те, що єдиний реєстр підприємств буде доступним не лише Укрдержреєстру, а й іншим державним органам. Відтак, стане менше бюрократії — чиновники не вимагатимуть документального підтвердження реєстрації, для цього їм достатньо зазирнути до реєстру через свій комп’ютер. Можливо, нарешті, підприємці позбудуться необхідності вистоювати величезні черги, щоб лишень підтвердити, що вони справді занесені до реєстру. Можливо, менше бігатимуть від чиновника до чиновника, а займатимуться власним бізнесом. Принаймні, сподіватимемося на це.

Ідеологи змін переконують, що із запровадженням електронного документообігу зареєструвати власну фірму можна буде «не виходячи з власної квартири». Зробити це можна на «Реєстраційному порталі» за адресою www. rp. іrc. gov. ua.

Ми спробували скористатися цим сервісом в тестовому режимі та змушені розчарувати — принаймні раз вийти з квартири таки доведеться. А саме, щоб отримати електронний ключ доступу до системи, або як його ще називають — «електронний підпис». Нині послуги з видачі таких підписів-ключів надають лічені провайдери. Кілька приватних фірм, на кшталт ТОВ «Артмастер» та ЗАТ «ІВК», а також Центри сертифікації ключів держорганів, зокрема податкової та митної служб.

Для отримання ключа потрібно пред’явити особисті документи — паспорт і податковий номер, а також заповнити певні анкети. За обслуговування з вас вимагатимуть невелику абонентську плату — близько 100 гривень на рік.

Та якщо ви маєте намір займатися підприємницькою діяльністю, отримати електронний підпис буде не зайвим, без нього ви не зможете повноцінно звітувати в податковій, Пенсійному фонді, працювати з митною службою — всі ці органи активно переходять на електронний документообіг та невдовзі взагалі не прийматимуть звітність на паперових носіях.

Незважаючи на новації, зареєструвати бізнес не по Інтернету, а як раніше — особисто завітавши до реєстратора, можна буде і надалі. Мало того, активно обговорюється можливість долучення до процесу реєстрації ще й приватних нотаріусів. Уже тепер вони спільно з Укрдержреєстром реєструють нерухомість, можливо, що з нового року реєструватимуть і підприємства.

На жаль, спрощення процедур не торкнулося питання ліквідації бізнесу. Нині вже існує проблема «мертвих» фірм, фактично не працюючих та покинутих у зв’язку зі складністю ліквідаційних процедур. Є ймовірність того, що з інтернет-реєстрацією таких компаній з кожним днем ставатиме дедалі більше.

Щороку Світовий банк складає рейтинг країн, оцінюючи їх за простотою ведення бізнесу. В номінації «легкість започаткування власної справи» Україна стабільно посідає місце у другій сотні. Торік це була 112-та сходинка. Рейтинг складається за такими критеріями, як кількість інстанцій, яку треба пройти, щоб зареєструвати фірму, тривалість процедур тощо. Електронна реєстрація, якщо вона запрацює у запланованому режимі, безумовно, покращить наші позиції. Та поважне міжнародне журі навряд чи побачить увесь спектр проблем, з якими стикається пересічний українець у коридорах держслужбовців. Ці проблеми, можливо, й дрібні з висоти чиновницьких крісел, дуже псують враження від адміністративних послуг та притаманні всім, без винятку, державним органам, що ведуть прийом громадян.

По-перше, рідко де ви знайдете якісні інформаційні стенди, на яких буде зрозуміло пояснено суть процедур. Зазвичай чиновники вивішують тексти законів та постанов, не надто турбуючись про те, що це навряд чи допоможе людині розібратися в тонкощах процесу. Так, відвідувач змушений займати чергу лишень для того, щоб поставити питання, а відтак стояти в черзі доводиться кілька разів.

По-друге, для того, щоб сплатити за адміністративну послугу, переважно — символічну суму, людині потрібно шукати найближчий банк, вистоюючи чергу ще й там. Чи не простіше було б кожен реєстраційний відділ оснастити платіжним терміналом для приймання готівки. Нині такі апарати є у всіх публічних місцях, і лише коридори держустанов залишаються храмами паперової бюрократії.

По-третє, бланки заяв та анкет вам доведеться чи не випрошувати, при тому, що сплатити за них кілька зайвих гривень для вас не становило би жодних проблем.

Такі організаційні нюанси завжди залишатимуть незадоволеними споживачів адмінпослуг і заважатимуть держслужбовцям належним чином виконувати свої обов’язки.

І нехай підприємства відтепер реєструватимуться без особистого контакту з чиновником, та загалом, схоже, що ми матимемо ті самі проблеми.