* Травневе падіння промисловості та боргове навантаження погіршили стан державних фінансів, що спонукало уряд ініціювати пошук нових доходів — про безпринципні податки.

* Індекс Європейської бізнес-асоціації засвідчив погіршення ситуації у фіскальній сфері в період з жовтня 2012 по березень 2013 року — про податкотворчість.
* Станом на 31 травня державний і гарантований державою борг сягнув 548,154 мільярда гривень (Міністерство фінансів) — про Курочку Рябу.
Фіскалам з характером бракує принципів
Міністерство доходів та зборів підготувало законопроект з радикального скорочення податків. Так, податок з доходів пропонується не справляти з тих громадян, які одержують менше 18 тисяч гривень за рік. Доход від 18 тисяч до 3 мільйонів гривень (від 1,5 тисячі до 250 тисяч гривень на місяць) передбачається оподатковувати за ставкою 10 відсотків. А ще — з наступного року хочуть знизити удвічі (до 18 відсотків) ставку єдиного внеску, який сплачує роботодавець із фонду оплати праці, ставки податку на прибуток підприємств і ПДВ. 
Це нагадує фіскальну революцію, спрямовану на виведення заробітних плат та інших доходів із тіні. Але ситуація у червні жодного натяку на те не зробила.
Мало того, низка фіскальних ініціатив, яка вийшла з міністерських надр, швидше свідчила про напрямок протилежний, про намір підняти бюджетні надходження за рахунок звичайних громадян. 
Так, Держагентство з питань туризму і курортів «потішило» ідеєю встановити податок у розмірі одного відсотка від мінімальної заробітної плати на відпочивальників за кордоном. По суті, пропонували оподаткувати заслужений відпочинок! 
Вразило креативом інше Держагентство — інтелектуальної власності. Там запропонували запровадити спеціальний збір з імпортерів та виробників техніки, яка дає змогу зберігати і відтворювати відео- та звукозаписи. Одне слово, пропонують у ціні мобільних телефонів та ноутбуків захищати авторські права дзвінкою монетою!
На цьому тлі пропозиції законодавців скасувати пільгові ставки мита на імпорт вермутів, коньяків, віскі та підвищити аналогічну ставку на вина з 0,3 євро до 1 євро за літр, хоч і не такі креативні, зате промовистіші: автори ручаються, що в бюджет надійде майже на 9 мільйонів євро більше навіть при тому, що українці вип’ють на 20 відсотків менше! Сумніваюсь не в тому, що бюджет стільки виручить, а в тому, що вип’ємо менше. Адже подорожчання пива внаслідок підняття акцизів підштовхне попит у бік міцнішого алкоголю.
Можна пригадати ще чимало інших ініціатив, про які ми почули звітного місяця, але більшість із них не вписуються у ворота цивілізованого законодавства, збурюють споживчі ціни на товари і послуги, створюють передумови для корупції. 
Так завжди буває, коли податки і збори виступають примітивним інструментом додаткового вилучення коштів у платників, а не стимулом більше заробляти для себе і країни. 
Без усього цього фіскальні зобов’язання зберігають характер, але втрачають принципи.
Хоч як дивно, приклад непринципового оподаткування подає Міністерство доходів і зборів, підготувавши законопроект щодо реанімації одновідсоткового збору з суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності під час купівлі іноземної валюти в безготівковій формі. В міністерстві наголосили: мовляв, відновлення такого збору зумовила потреба наповнювати казну держави. А коли не було такої потреби? Завжди була. Але так само з 1998 року діяв збір до Пенсійного фонду з купівлі безготівкової валюти, всупереч інтересам імпортерів, які здебільшого її купують. І всупереч інтересам експортерів, які здебільшого виступають в іпостасі імпортерів.
Автогол за сухого рахунку обіцяє важку гру
Можна сказати й так: всупереч інтересам усіх громадян, які завжди залежні від успішного бізнесу імпортерів та експортерів через обсяг і структуру товарної пропозиції або через особливості курсової динаміки на валютному ринку. Скажу більше: формально джерелом доходів державного бюджету є відрахування бізнесу, неформально — громадян.
Червень так і не позбувся травневої ознаки, бо падіння промислового виробництва у травні обумовлював, окрім іншого, фактично нульовий попит на малолітражні іномарки на тлі «сухого» рахунку в машинобудуванні. Отже, бюджет не дорахувався за цією статтею не одного десятка мільйонів доларів і в травні, і в червні. До слова, імпорт автотранспорту поступається бюджетними відрахуваннями лише імпорту газу та нафти.
Але, пригадаймо, це — реакція на запровадження у квітні трирічного спецмита на імпортні автомобілі з обсягом двигуна 1000—1500 куб. см, про що ми вже писали. Отже, користуючись футбольною термінологією, уряд розгорнув непідготовлену атаку в інтересах вітчизняного виробника, забивши автогол у власні ворота.
Зрештою, «вітчизняний виробник» є нічим іншим, як фігурою мови. Насправді йдеться про кілька автозаводів з універсальними проблемами — низькою продуктивністю праці, високою енергоємністю, тяжінням до монополізації на внутрішньому ринку. Поза сумнівом, наступальний протекціоністський порив уряду, який отримав критику на всіх континентах, а в Росії і того більше — вже озвучили намір оскаржити українське спецмито в Міжнародному арбітражі, не згасне, хоч усі розуміють, що вітчизняні малолітражки від того не стануть кращі за імпортні. Питання в іншому: коли чиновники фіскальних органів усвідомлять, що інтереси сотень тисяч автомобілістів, які сьогодні або відмовляються від купівлі омріяного автомобіля, або переплачують за нього неабиякі гроші, важать значно більше, ніж інтереси окремих компаній?
У міністерство податків і винятків
Як на мене, нескоро. Навіть при тому, що Міністерство доходів і зборів вже береться за другу частину податкової реформи. (Перша, я вважаю, розпочалася з підготовки Податкового кодексу).
Для цього в червні створили Інвестиційну раду з півсотні представників потужних фінансово-промислових груп, керівників найбільших підприємств різних промислових галузей. Коли всі зійшлися, виявилося, що найбільше присутніх цікавлять зміни в акцизній політиці. З тим, що ставки податків треба міняти, погодилися всі, питання — коли, кому і на скільки? Глава Міністерства доходів та зборів Олександр Клименко висловився за підняття акцизів на пиво і міцні алкогольні вироби. Хоча додав: бюджет буде виконаний, незалежно від рішення стосовно акцизів. 
Навряд чи всі повірили, бо дотепер він виконувався за рахунок нарощування його дефіциту і боргів, які сягають уже 548,154 мільярда гривень (станом на 31 травня)! Бо економіка скорочується уже кілька кварталів поспіль, тоді як загальнодержавний бюджет надміру обтяжений видатками на соціальний розвиток, невиправдані пільги, на силові органи тощо. Коли зменшити податкове навантаження, не подбавши про розширення кола платників, то можна взагалі залишитися «без штанів» — Держказначейство вряди-годи має проблеми з ліквідністю. Однак міністрові не заперечили. Як сказав мені один з інвесторів, великий бізнес розуміє, що бюджетна політика сьогодні спирається і на правила, і на винятки. Він проілюстрував цю тезу прийнятим у першому читанні законопроектом про трансфертне ціноутворення, яке, на його переконання, порушує чимало засадничих принципів оподаткування. Якщо запроваджуються перехідні періоди для окремих галузей, сказав, то про які рівні підходи, про яку справедливість може йтися?! Попри це, будьте певні, як неслася офшорна Курочка Ряба, так нестиметься і далі...
Зрештою, не так важливо те, як зміняться невдовзі ставки податків, як те, в який спосіб їх будуть адмініструвати і на якому рівні перебуватиме контроль за їхньою своєчасною сплатою. 
З огляду на це мені чомусь пригадується автобус, яким я дістаюсь до роботи. Звітного місяця у ньому з’явилося два електронні компостери, на додачу до старих і кондукторки. Вона також пересувається салоном із компостером і попереджає усіх, що на лінії працює контроль. А ще — жаліється, що зайців побільшало, попри те, що компостерів не бракує. То, може, справа не в них, а в платоспроможності тих, кому їхати?
Мал. Олексія КУСТОВСЬКОГО.
Експертна оцІнка
Людмила Рубаненко, керівник групи експертів Спілки податкових консультантів:
«Гадаю, що зменшити податкове навантаження неможливо. Інша річ, що можна його перерозподілити, змусити платити податки всіх, розширити базу оподаткування, вивести операції з тіні. Тоді менша ставка для великої кількості суб’єктів дасть додатковий дохід у бюджет».

Тим Часом

У Криму запроваджують податок на гриби, ягоди і прогулянки

Законодавці Верховної Ради Автономної Республіки Крим затвердили проект постанови з важкотравною назвою: «Щодо встановлення ставок збору за спеціальне використання лісових ресурсів у частині заготівлі другорядних лісових матеріалів, здійснення опосередкованого лісового користування, здійснення побічних користувань і використання корисних властивостей лісів». Кажучи по-простому, депутати ухвалили стягувати платню за збір дарів лісу. За один кілограм горіхів — 1,5 гривні; плодів, грибів, ягід і лікарських рослин — 1 гривню. Крім того, документ передбачає податок на випас худоби, заготівлю сіна і диких плодів та ягід. Так, за випас корівки у лісі доведеться сплатити 49 гривень, а за накошене сіно з гектара — 5 гривень. І це ще не все. Збір охоплює і прогулянки у лісі. За пішохідні та велосипедні треба буде сплатити 10 гривень з людини, а за кінні маршрути — 15 гривень за одну голову на рік.

У пояснювальній записці автори зазначають, що такі новації сприятимуть збільшенню надходжень у місцеві бюджети і раціональному використанню лісових ресурсів.

До того, як Республіканський комітет АРК з лісового і мисливського господарства не розтлумачив, що нововведення стосуються не загального, а спеціального користування, тобто, не всіх громадян, а лише суб’єктів підприємницької діяльності, кримчани іронізували: в резерві законодавці залишили дощ, повітря у лісосмугах і кізяк як органічне добриво, котре, як завжди, залишилося непоміченим.

Після роз’яснення Рескому іронію заступив переляк: у який спосіб лісові контролери відрізнятимуть підприємців від не підприємців? Чи не доведеться ходити по ягоди за абонементом чи пропуском...

 

Сергій МИКОЛАЄВ.