Чому бджолярі селища Турбів на Вінниччині не подаватимуть до суду на керівника місцевого господарства САТ «Турбівське», діяльність якого, на їхню думку, призвела до масової загибелі бджіл?

З двох вуликів виніс два відра мертвих комах

— Я з двох вуликів виніс два відра мертвих бджіл, — розповідає Василь Ніколайчук. — Земля коло вуликів була встелена комахами. Вони гинули, як кажуть, на очах. Крутилися, як ужалені. Потім висували хоботок, складали крильця і все. Пропали всі льотні бджоли. Моє щастя, що біля будинку залишив тільки два вулики. Решту бджіл напередодні вивіз «пастися» поближче до місця, де вже цвіте липа.

У той день до пана Василя приїхав товариш з Києва. Господар хотів почастувати гостя свіжим медом. Заради нього залишив два вулики. У присутності киянина мав відкачати мед, щоб показати весь процес. Коли підійшли до вуликів, стало зрозуміло, що тут не до меду.

— Йти в суд — це собі на збиток, — розмірковує Василь Федорович. — Я не знаю випадку, коли пасічник у такій ситуації вигравав у суді. Микола Цвях з Соболівки нашого Липовецького району судився з господарством, у нього бджоли загинули, коли кропили ріпак. Суд не задовольнив його заяву. Така само ситуація була у сусідньому селі Костянтинівка. Там теж пасічник програв господарству. Нерви попсували, гроші заплатив і лишився ні з чим. Ще один турбівський пасічник Анатолій Кірік теж зазнав втрат через загибель бджіл. Симптоми отруєння були такі само: божі істоти спершу крутилися, далі висували хоботок і назавжди переставали махати крильцями.

— Я помітив, що гинули бджоли протягом трьох днів, — каже пан Анатолій. — Біля вуликів і у вуликах впали ті, що повернулися. А скільки їх не долетіли?

 

Степан Білик бджолами займається майже сорок років. Біля вуликів і його пасіки земля встелена загиблими комахами. Частина мертвих бджіл лежать на вічку вулика.

— Це бджоли виносять мертвих, — пояснює пасічник. — У вулику завжди чисто. Серед комах є такі, яких називають чистильниками. Вони мед не носять. Їхнє завдання — дотримувати чистоту.

Ветеран пасіки, як і попередні співрозмовники, підозрює, що причину загибелі бджіл треба шукати в господарстві САТ «Турбівське». За його словами, комахи почали гинути того дня, коли кропили горох. А по гороху росте медоносна рослина, цвіте жовтими квітками. Отрута впала і на неї. Якби ж нас попередили, що оброблятимуть поле хімією, ми б не випускали бджіл, нарікає співрозмовник.

Протягом тривалого часу Степан Білик очолював місцеве товариство бджолярів.

— Нині уже нема товариства, — каже Степан Микитович. — Тепер кожен сам за себе. — Але пасічників у селищі багато. Скільки точно, не скажу. Зате знаю, що у товаристві було понад сто пасічників, які загалом мали тисячу бджолосімей. Колективно ще можна було б довести свою правоту, найняли б юриста, а самотужки що ти кому доведеш.

Загинули бджоли також у сусідньому селі Чупринівка. Воно недалеко від поля, де вносили гербіциди. 

Про це розповів пасічник Володимир Сторожук. Він у Чупринівці утримує пасіку.

— Земля так встелена комахами, що ногою нема де стати. Як побачив це, аж серце розболілося, — згадує Володимир. — Я мав мед викачувати. А тепер не знаю, що робити. Якщо додали в рамки отруйного меду...

На горох бджоли не сідають

— Ми справді обробляли плантацію гороху гербіцидами, — каже керуючий відділенням САТ «Турбівське» Володимир Миколишин. — Але ж не відомо, чи саме через це загинули бджоли. Бджоли на горох не сідають. Вони літають в радіусі шести кілометрів. Могли отруїтися на полі іншого господарства. У мене самого комахи впали у двадцяти вуликах. Так що я теж постраждав. Пропали льотні бджоли. Але я не можу сказати, що отрути наїлися на нашому полі. Співрозмовник не уточнив, який саме вид гербіцидів використовували під час обробітку поля.

Пасічники звернулися із скаргою до селищного голови Турбова Олександра Бондара. Той організував їм зустріч з керівником господарства САТ «Турбівське» Володимиром Дмитруком.

— Під час розмови з паном Дмитруком домовилися, що надалі господарство завчасно повідомлятиме пасічників про роботи з використанням отрутохімікатів, — каже власник пасіки Микола Стецюк. — Мертвих бджіл вже не повернеш. Мої вулики далеченько від поля, яке кропили. Пропала тільки частина льотних бджіл. 

Я особисто до суду не піду, хоча моя пасіка офіційно зареєстрована у ветеринарній службі. Тому взяти довідку можу без проблем. Більшість пасічників не мають такої реєстрації, вони працюють самі по собі. Документи про загибель бджіл має видати ветлікар. 

Ветслужба встановлює причину загибелі, фіксує це документально. Без таких документів у суді не приймуть позов.

Вінницька область.

 

Пасічник Анатолій Кірік: «Бджоли гинули протягом трьох днів, мабуть, дуже сильна була отрута».

Фото автора.

ІнформацІЯ до роздумІв

Закон України «Про бджільництво», зокрема, передбачає: відповідальність за порушення законодавства в галузі бджільництва несуть особи, винні у неповідомленні (приховуванні) або наданні неправдивої інформації про виникнення загрози бджолам при застосуванні засобів захисту рослин.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про бджільництво, відшкодовується в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

 

Спори, що виникають у галузі бджільництва, вирішуються судом у встановленому порядку.

ДовІдка

В одному вулику налічується приблизно сто тисяч (!) бджіл. Продуктивний літ бджоли становить три-чотири кілометри. Вартість однієї бджолосім’ї — сто гривень. З одного вулика за сезон зазвичай викачують понад 50 кілограмів меду, за який, за нинішніми цінами, можна отримати 1800 гривень.

До реЧІ

В Україні діє «Інструкція щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл», зареєстрована в Міністерстві юстиції України 12 лютого 2001 р. № 131/5322, яка є обов’язковою для виконання всіма державними органами, підприємствами, установами, організаціями незалежно від відомчої підпорядкованості та форм власності, посадовими особами та громадянами.