Озимої пшениці молотять по сім центнерів з гектара
На Херсонщині у розпалі жнива — з 610 тисяч гектарів озимих їх вже скошено на 102 тисячах гектарів. Та радіти немає чому: через посуху, що триває третій рік поспіль, на богарі середня врожайність озимої пшениці коливається від жалюгідних семи до п’ятнадцяти гектарів, а часом ще менше. Для селян це жнива відчаю, бо вже другий рік зібраний врожай не окуповує витрат на нього. І якщо тим дрібним та середнім господарствам, де земель на зрошенні мінімум, пощастило не розоритися торік, то нинішнього року банкрутів додасться.
— З понад чотирьох тисяч гектарів озимих на тисячі гектарів посіви загинули. Залишилося 2760 гектарів озимої пшениці, з яких половина — на землях без зрошення. І врожай там маємо у середньому 4—6 центнерів з гектара, максимум — до дванадцяти. Це не врожай, а сльози, — зчіплює зуби директор потужної агрофірми «Мир» Новотроїцького району Херсонщини Іван Доценко. — На зрошенні, звичайно, зберемо більше, але і тут прибутку не чекаємо. Судіть самі: вартість зерна за рік практично не змінилася — пшеницю третього класу у нас скуповують по 1800 гривень за тонну. А електроенергія для насосів, що подають воду на поля, за той же час подорожчала трохи менше, ніж на третину — до 1,67 гривні за кіловат. Беручи до уваги інші витрати, врожай збитковим виходить — якби не власні комбайни, за чиє використання доплачувати не треба, дешевше було б випалити поля, а не косовицю влаштовувати.
З тих 2,4 тисячі зернозбиральних агрегатів, які використовуються на збиранні врожаю в Херсонській області, більше половини не є власністю місцевих сільгоспвиробників, а наймаються ними. Торік господарі техніки брали за оренду комбайнів натуроплату в еквіваленті 300—320 гривень з гектара, без вартості пального. Нинішнього літа, враховуючи погану платоспроможність замовників, вони знизили платню до 250—270 гривень з гектара, але й вона для багатьох фермерів та орендарів є «непідйомною». Адже розрахуватися треба не тільки за комбайни, а ще й за оренду паю, а вона минулого року зросла у півтора-два рази.
Тож арифметика виходить сумна: якщо земель на зрошенні не маєш, врожаю на богарі вистачить максимум на те, щоб вдовольнити власників паїв і орендованої техніки, та ще державі гроші на податки та інші обов’язкові платежі віддати. За які кошти утримувати родини і готуватися до наступної посівної — невідомо, оскільки про державну підтримку постраждалих від посухи господарств влада області говорить багато, але якихось конкретних зобов’язань в Херсоні та Києві ніхто брати на себе не поспішає.
Херсонська область.
