Падіння промислового виробництва у травні пришвидшилося до 9,3 відсотка проти аналогічного періоду минулого року (Держстат) — про прикру річницю.
Законодавці узяли до відома звіт Кабінету Міністрів про виконання держбюджету в 2012 році — про непоборний дефіцит.
Прем’єр-міністр Микола Азаров повідомив, що на форумі «Україна і партнери» укладено 11 угод з інвесторами загальною вартістю близько 500 мільйонів євро — про колію по-французьки.
Травневий простій
Значна кількість свят у травні, як ми й передбачали під цією рубрикою, «підкосила» статистичний результат реального сектору економіки. Але, щоб до такої міри наголо, мало хто очікував. За фактом скоротилися усі ключові сектори промисловості. Бізнес втратив мільярдні прибутки. Мінусове сальдо наводить на думку про свого роду місячний простій машинобудування (18,1 відсотка), хімічної промисловості (16,2 відсотка), металургії (11,2 відсотка), енергетики (3,8 відсотка). Переробна галузь показала втричі гірший результат за добувну. Падіння промисловості від початку року вже сягнуло 5,2 відсотка. Отже, по суті відзначаємо маловтішну річницю — виповнився рівно рік відтоді, як промисловість засвідчила позитивний результат. Не випадково, відмовляючись голосувати за витратні законопроекти, на кшталт підвищення статусу Чорткова до міста обласного значення, народний депутат Михайло Чечетов підкреслював: «Підтримаємо тоді, коли фінансові ресурси країни витікатимуть з реальних можливостей економіки». Виходить, поки що «не витікають».
Підсумую. Ініційовані урядом кадрові та функціональні зміни в управлінні промисловим розвитком (наприкінці минулого року, нагадаю, Міністерство промислового розвитку створили на базі Держагентства з управління корпоративними правами та держмайном) поки що не дають бажаного результату через тяжіння до ручного керування економічними процесами, низький інвестиційний попит і обмеження споживання. Затяжна стагнація у промисловості спонукає компенсувати недоотримані доходи внутрішніми і зовнішніми запозиченнями, податковим тиском на споживачів, протекціоністськими заходами і розпродажем стратегічних об’єктів. Попри минулорічні заяви про збереження у державній власності ПАТ «Одеський припортовий завод» і ВАТ «Турбоатом», їх розпродаж на грудень уже потрапив у єдиний приватизаційний графік на 2013 рік — уряду лишається лише подати сигнал.
Що більший дефіцит, то гостріші проблеми
За оцінками екс-міністра фінансів, дефіцит бюджету торік сягнув майже 70 мільярдів гривень, тобто приблизно 5 відсотків від рівня ВВП. Поза тим у взятому до відома, а не схваленому, звіті про виконання держбюджету-2012 він становить 53,4 мільярда гривень (3,8 відсотка ВВП). А ще не стерлося з пам’яті, що перша версія закону про держбюджет-2012 передбачала вдвічі менший дефіцит. Інакше кажучи, передбачалося, що для забезпечення витрат на соціально-економічний розвиток країни буде удвічі більше коштів, ніж виявилося за фактом. І що більший дефіцит — то гостріші проблеми не лише із соціальним забезпеченням, а й з валютним регулюванням.
З одного боку, подальша стагнація загрожує погіршенням кредитного рейтингу країни, що підніме вартість запозичень на зовнішньому ринку, на які уряд дуже розраховує. З іншого — погіршення платіжного балансу і втрата золотовалютних резервів схилятимуть до девальвації гривні.
Російський рубль невпинно девальвує проти долара США і євро, експерти вже почали обговорювати, чи, бува, не зважиться уряд на девальвацію гривні наприкінці року, адже Росія — неабиякий торговельний партнер. На мій погляд, якщо зважиться, то на дуже помірну. Бо переборщити — значить, знецінити свої борги у гривневому еквіваленті. Або й того гірше — спровокувати неконтрольовані процеси через панічні настрої на валютному ринку.
А що бюджетні видатки затискають «у кулак», то це напевно. Дефіцит обігових коштів, який спостерігається, скажімо, у вугільній галузі, не дає змоги виплачувати вчасно заробітну плату. Шахтарям завинили близько 100 мільйонів гривень.
І на крилах, і по рейках
Поза тим уряд зберігає незворушний спокій. Злітавши до Французької Республіки на авіасалон у Ле Бурже Прем’єр-міністр Микола Азаров дуже слушно високо оцінив технічні характеристики нашого військового транспортника Ан-70. Це, справді, лайнер, якому немає рівних у своєму класі ні з вантажопідйомності, ні з маневреності, ні з паливної ефективності на всіх континентах. Як на мене, лише політики можуть його порівнювати з російським Іл-476: той, хто на цьому розуміється, розцінює Ан-70 поза конкуренцією. Так було і шість років тому, але серійне виробництво і, зрештою, вихід на міжнародні перспективні ринки, обумовлювали зазвичай не тим, на що здатен літак, а тим, в який бік ми дивимося — до НАТО чи ОДКБ, Митного чи Європейського Союзу. Як наслідок — Міноборони РФ вже згорнуло попередні замовлення, а основне виробництво Ан-70 здійснюватимуть у Воронежі.
...На цьому тлі важко переоцінити 11 угод про партнерський бізнес на півмільярда євро, укладених на форумі «Україна і партнери». Інвестиції потечуть у сільське господарство, ІТ-технології, машинобудування. Серед іншого Микола Азаров згадав на засіданні уряду про ліцензійну угоду з виробництва трамваїв між «Сіті Транс Груп ЛАЗ» та французькою «Alstom». Ці компанії планують поставити на рейки вже наприкінці року трамвай із низькою підлогою і довжиною 25 метрів та місткістю у 255 пасажирів. Попит на електротранспорт неабиякий, адже за останні двадцять років трамвайний парк скоротився щонайменше удвічі, тоді як у Європі використання електротранспорту невпинно відновлюється. А ми туди вже замовили квиток.
Мал. Олексія КУСТОВСЬКОГО.
Експертна оцінка
Віктор Пинзеник, екс-міністр фінансів:
«Минулорічний бюджет відновив дуже небезпечну тенденцію нарощування боргу. Цю вже історичну тенденцію можна було б і не згадувати, якби вона торік не скресла. Влада почала активно нарощувати дефіцит бюджету і державні борги...»