Ініціативна група з Кам’янця впроваджуватиме досвід одного з міст Німеччини
Після аварії мосту через річку Дністер, що з’єднує Хмельницьку та Чернівецьку області, кам’янчани почали з тривогою придивлятися й до «свого» мосту на цій же державній трасі Житомир — Чернівці через річку Смотрич, який називають «Ланню, що біжить». Зданий він у 1973 році, будувався як експериментальний, вважається найвищим в Україні. Але з того часу не мав належного капітального ремонту. Громадяни зауважили жахливий стан асфальтного покриття і не стали чекати, коли станеться біда.
Невдовзі в приймальню народного депутата України по 193-му виборчому округу Володимира Мельниченка надійшло звернення за підписом понад тисячі кам’янчан. Такі ж заяви лягли й на столи місцевих очільників. І невдовзі «Лань» отримала нову «одяганку». «Дорога гладенька, як стільниця», — тішаться водії.
«Це лише перша черга ремонту», — каже помічник народного депутата Сергій Тимчук. — Проведено фрезерування поверхні та покладено перший шар асфальтобетонного покриття, приведуть до належного стану поручні. До кінця місяця ремонт буде завершено.
Експертна група при Службі автомобільних доріг у Хмельницькій області одразу після перекриття мосту через Дністер обстежила «Лань» та підрахувала, що її капітальний ремонт може обійтися в 120 мільйонів гривень. На щастя, поки що в ньому потреби не було. Але якщо не зробити підтримуючого ремонту, то за короткий час довелося б шукати ті 120 мільйонів.
Володимир Володимирович низі активно опікується й ремонтом інших доріг в окрузі, вболіває за шляхи всієї області. За його словами, на семи тисячах кілометрів доріг Хмельниччини ямкового ремонту потребують понад шість тисяч кілометрів. «Ми визначилися, — каже обранець, — що можна зробити за рахунок наявних коштів з головних напрямків, і нині всі дороги загального значення вже ремонтують. До кінця року уряд має намір передати дороги місцевого значення на баланс облдержадміністрацій разом із фінансами, які нині йдуть до Києва. Коли кошти, зібрані на місцях, тут же й лишаться, одразу стануть відчутними зміни. Вони вкрай потрібні, бо вже й на міжбудинкових проїздах можна ноги переламати».
Народний депутат вважає, що слід дбати про фінансування не ямкових ремонтів, а взятися за капітальні.
За словами обранця, у Кам’янці народилася ініціативна група депутатів та підприємців, котрі вирішили за власні кошти відремонтувати одне з міських перехресть. «Я одразу її підтримав власними грішми. Ініціатори хочуть впровадити досвід одного з міст Німеччини, де дорожні ями «продавали» благодійникам. Покажемо приклад громаді. Обране нами перехрестя вкриємо спеціальною плиткою, вона довговічніша за асфальт. Її треба 360 квадратних метрів, що обійдеться в 45 тисяч гривень. Якщо додати вартість бордюрів, доставки матеріалів, дорожніх робіт, потягне на тисяч сто. Підрядником буде місцева бригада, яка гарантує високу якість виконання. Перехрестя матиме незвичний вигляд: чорно-білої шахівниці, що прикрасить вулицю», — зауважив
В. Мельниченко.