На Запоріжжі відбулося виїзне засідання Комітету Верховної Ради з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. У роботі засідання взяли участь народні депутати Євген Балицький (секретар комісії), Сергій Аверченко, Віктор Бутковський, Ольга Сікора, Андрій Тягнибок та Володимир Чуб. Питання, яке максимально ретельно вивчили парламентарії, були присвячені проблемі річки Молочної та Молочного лиману.

Рукотворна біда

Заходи за участю народних депутатів розпочалися біля селища Мирного — у легендарному заповіднику «Кам’яна могила». Чому легендарному? Бо чи багато у світі місць, де, як мовиться, матінка-природа протягом 20 тисяч років зберігала для нас сліди перебування тут людини розумної? Зокрема, у музеї «Кам’яної могили» можна запросто помацати малюнок маленького мамонта, вишкрябаний на камені первісною людиною. І цьому творінню мистецтва щонайменше 13 тисяч років!

А на самому скупченні велетенських брил піщаника впадає в око пристойної довжини міст через зелені хащі. Такий нині вигляд має колись повноводна і судноплавна річка Молочна, берегом якої пролягали відомі багатьом Ізюмський та Муравський шляхи. Річку не вберегли люди і зробили все, щоб не змогла вберегти й природа.

На річці Молочній вже давно настала справжня екологічна катастрофа. Природа наче мстить людям за їхнє варварське до неї ставлення. Влітку цілі села страждають від безводдя, а в інші пори року — від підтоплень. Молочний лиман сьогодні нагадує місцину з фільму-катастрофи.

Хоча все це лише емоції. Факти і тільки факти доповів на засіданні комітету доктор біологічних наук Йосип Черничко. Він — керівник Азово-Чорноморської орнітологічної станції і під час засідання комітету презентував «Програму відновлення гідрологічного режиму басейну річки Молочна як важливої ланки єдиної системи: річка-лиман-море».

Замуленість річки через грубе порушення меж водоохоронних зон (шляхом розорювання земель, будівництва, а також вирубування лісів) призвело до критично низької швидкості течії. І перетворило річку на густо поросле осокою болото. Через це до Молочного лиману річка приносить за рік всього 60 мільйонів кубічних метрів прісної (хоч і з численними домішками) води, а до 180 мільйонів кубічних метрів вологи випаровується ще на шляху до її гирла. У результаті рівень Молочного лиману на сьогодні — мінус 40 сантиметрів від рівня моря.

Ольга Сікора, яка ще в дитинстві відпочивала на Молочному лимані (там було 27 піонертаборів), не могла стримати емоцій: «Це ж як треба не любити свою землю, щоб 15 років лише дивитися, як гинуть річка і лиман!».

Потрібні не лише гроші, а й бажання

Народні депутати та запрошені фахівці обмірковували шляхи порятунку Молочного лиману річки Молочної. На місці майбутнього будівництва з’єднувального каналу Азовське море—Молочний лиман на косі Пересип селища Кирилівка Якимівського району народним депутатам було презентовано проект цієї споруди. Роботи з його виготовлення профінансувала Запорізька обласна рада, і документ вже пройшов необхідну експертизу та узгоджено на всіх рівнях. Наприклад, «Укррибпроект» дав 100-річну гарантію, що канал не занесе піском. Не зайве сказати, що й гроші — 25 мільйонів гривень — вже виділено Міністерством екології та природних ресурсів України. Але вони поки що... у Міністерстві фінансів.

До речі, під час основної частини виїзного засідання, яка проходила в конференц-залі Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького, з’ясувалося, що одним каналом порятунок лиману не обійдеться. (До речі, останній буде захищений він морської течії спеціальними кількасотметровими бунами зі шматків граніту). Це добре, що акваторія лиману заповниться водою, однак вода буде фактично морською. Бо сьогодні вміст солі у ній, знову ж таки, критичний — у такому середовищі прісноводна риба не житиме, як і поряд — перната фауна, звикла до зовсім іншого середовища. Через те потрібно розчищати русло річки Молочної, щось робити зі ставками (а 31 із них — безпаспортний і без господаря). Вкладення у найближчі 12 років мають сягнути майже 160 мільйонів. Але альтернатива одна: качати прісну воду із Дніпра в Молочну. Тобто із пустого в порожнє. І за фантастичні гроші.

Народний депутат Сергій Аверченко з цього приводу зауважив, що з шаблюкою на проблему тих ставків кидатися не можна. Бо деяким зі ставків по сотні років. Найкращий варіант — коли у кожної водойми з’явиться ефективний власник, який розумітиме, що це не просто якесь «мулосховище», а складна і важлива гідротехнічна споруда, проблемами якої потрібно повсякчас займатися. У тому числі і шляхом зариблення.

На ще одну проблему — заліснення берегів Молочної — звернув увагу народний депутат Андрій Тягнибок. Під час дискусії на засіданні комітету, зокрема, з’ясувалося, що неврегульованість стосунків між лісниками і водниками робить цей процес фактично неможливим. Бо Держкомітет лісового господарства України може висаджувати дерева лише на «своїй» землі. Коли ж вона, наприклад, підпорядкована Держагентству водних ресурсів, то, за всього бажання, лісники можуть допомогти тільки за окрему плату.

Ще одна проблема виникла під час завершального етапу засідання комітету. Штраф за незаконний вилов одного судака поза межами Приазовського національного природного парку — 510 гривень, а ось у парку (начебто особливо захищеному законом) — 51 гривня... Депутати негайно занотували факт подібної безглуздості та пообіцяли її в короткі терміни ліквідувати.

Члени Комітету Верховної Ради з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи були одностайними в оцінці дій місцевої природоохоронної прокуратури, яка повністю знехтувала звітне засідання. Бо, напевне, їй нічим похвалитися?

Євген Балицький — на правах головуючого на засіданні — звернувся до присутніх керівників місцевої влади щодо бездіяльності міліції. Адже під виглядом начебто розчистки каналу (без проекту і будь-якої експертизи його заносить піском за місяць-два, триває активний видобуток і продаж піску. «Навіть у комітеті вже знають номери машин, які вивозять той пісок, тільки міліція тут нічого не бачить», — зазначив секретар парламентського комітету.

 

Запоріжжя—Мелітополь—Мирне—Кирилівка.

Факт

Річка Молочна — це 197 кілометрів основного русла (3450 кв. кілометрів басейну річки). Це також 128 населених пунктів (22 із них потерпають від підтоплень), у яких проживає понад 300 тисяч людей. Це 66 ставків і 6 водосховищ.