Учора учасники Конституційної Асамблеї схвалили за основу проект концепції змін до Конституції. Це лише попередні пропозиції, проект концепції буде винесено на широке громадське обговорення до середини вересня, коли має відбутися наступне засідання Асамблеї. Тоді буде опрацьовано всі внесені пропозиції та ухвалено концепцію конституційних змін. Зміни, які пропонується внести до Основного Закону, передусім торкаються реформи судової та правоохоронної систем, прокуратури, місцевого самоврядування. Учасники Асамблеї обговорюють і питання державного устрою — лунають пропозиції і про президентську, парламентсько-президентську чи президентcько-парламентську республіку.
Голова Конституційної Асамблеї, перший Президент України Леонід Кравчук зауважив, що проект концепції конституційних змін має «досить творчий характер». Водночас він наголосив, що зміни до Основного Закону мають відповідати національним інтересам українського народу і не переходити за межі 13-го розділу Конституції, який визначає порядок внесення конституційних змін. Адже таких повноважень Конституційна Асамблея не має. «Наше завдання — внести такі зміни, аби прийнятий потім Основний Закон був договором між суспільством і владою», — сказав Л. Кравчук.
Секретар Конституційної Асамблеї, радник Президента України, керівник головного управління з питань конституційно-правової модернізації адміністрації Президента Марина Ставнійчук вважає, що прямо прописати у Конституції відповідальність за виконання всіх конституційних норм неможливо. Адже головною проблемою нині є те, що норми Конституції, які є нормами прямої дії, дуже часто не виконуються. Але одними із можливих варіантів конституційної відповідальності, на думку М. Ставнійчук, можуть бути механізми припинення повноважень парламенту та уряду. «На рівні законодавства також можуть існувати різні види відповідальності влади, політичної та правової», — вважає М. Ставнійчук.
Конституційна Асамблея також розглядає декілька варіантів організації державної влади в Україні, що буде виписано у змінах до Конституції. Розглядаються декілька варіантів взаємин по лінії Президент — Верховна Рада, парламент — уряд. А також варіанти як парламентсько-президентської республіки, так і суто президентської або парламентської.
Учасники Конституційної Асамблеї також висловили своє ставлення до закону про Всеукраїнський референдум. На думку Л. Кравчука, цей закон треба ще доопрацювати, щоб він відповідав чинній Конституції. Така само позиція і Венеціанської комісії, котра висловила багато критичних зауважень до схваленого парламентом закону про Всеукраїнський референдум.
Член Конституційної Асамблеї Ігор Когут (Лабораторія законодавчих ініціатив) відзначив, що у проекті концепції конституційних змін передбачено виключно один спосіб внесення змін до Основного Закону, як і в 13 розділі чинної Конституції. Тобто — лише Верховною Радою. А референдум може тільки підтвердити рішення парламенту. Учасники Асамблеї ухвалили звернення до Президента щодо закону про Всеукраїнський референдум із пропозиціями його доопрацювати.
Висловлено також декілька пропозицій щодо конституційних норм про вибори. Ключові з них: виборче законодавство не може змінюватися пізніше, ніж за рік до виборів. Це європейська норма, про яку постійно говорить і Венеціанська комісія. А також, що закон про вибори потребує ухвалення конституційною більшістю (не менш як 300 голосів). А найбільш суперечливі пропозиції, зокрема щодо двопалатного парламенту та скорочення кількості депутатів, до проекту концепції конституційних змін поки що не включено. Питання про виборчу систему учасники Асамблеї вирішили не включати до Конституції, бо воно має регулюватися законом.