У пошуках заморських мільйонів

Після того, як влада «озвучила» намір активізувати збір податків з іноземних доходів фізичних осіб, у Херсоні та інших портових містах півдня України знявся справжній переполох. Адже в Херсоні щонайменше шість тисяч родин живе саме з того, що батьки, сини та чоловіки наймаються до складу екіпажів зарубіжних суден і переказують на батьківщину зарплату на утримання батьків-пенсіонерів, безробітної дружини та одного-двох дітей (типова сім’я моряка). Більшість «океанських гастарбайтерів» вважають, що на всіх грошей годувальника і без того недостатньо, щоб забезпечити гідний рівень життя, тож і ділитися кревними доларами та євро з державою не хочуть. Хоча фіскальна служба цього разу не обмежується деклараціями, а починає предметно працювати з потенційними платниками податків.

— Так, чіткого механізму збирання податку з іноземних доходів фізичних осіб ще не визначено. Однак це не означає, що треба сидіти склавши руки й чекати з Києва окремих роз’яснень. Раніше все було просто: існувало Чорноморське морське пароплавство, чиї судна ходили по всіх морях та океанах матінки-землі, і дані про членів команд можна було отримати централізовано. Тепер ідемо іншим шляхом: визначили адреси приватних крюінгових агентств Херсонської, Миколаївської, Одеської областей і направили туди понад п’ятдесят листів стосовно надання інформації про клієнтів, котрі за їхнім посередництвом уклали контракти із зарубіжними судновласниками. Потім уже моряки отримають запрошення відвідати податкову інспекцію і задекларувати доходи, які обкладатимуться податком за стандартними ставками у 15—17 відсотків. А за ухиляння від сплати настає відповідальність, — коментує начальник управління оподаткування фізичних осіб Головного управління Міндоходів України в Херсонській області Валерій Шмурянов.

Це пояснюється тим, що під час кризи чимало грецьких, німецьких, канадських, турецьких компаній обмежили набір кадетів для поповнення екіпажів, проте водночас почали просувати на командні посади головних механіків, старших помічників капітанів, штурманів та капітанів — вихідців із країн «третього світу», котрі погоджуються працювати за менші гроші, ніж громадяни західних держав. Утім, «помірніші суми» все одно значно перевищують оклади, пропоновані нашими судновласниками.

Моряки з Херсонської та інших південноукраїнських областей пильно відстежують спроби держави «вполювати» їхні доходи. Вони погоджуються, що рано чи пізно на них звернули б увагу — адже йдеться про десятки мільйонів гривень. До того ж вихідці з різних країн у складі екіпажу одного судна зазвичай цю тему обговорюють, і прикладів жорсткої реакції фіскальних органів на ухиляння моряків від податків не бракує. Приміром, громадяни Філіппін, котрі також охоче наймаються на іноземні судна, чітко знають: не сплатив належне до бюджету — ніхто ніякої виховної роботи з тобою не проводитиме і не панькатиметься. За три роки такого ухиляння матимеш реальний шанс сісти до в’язниці, а не те що штраф сплатити. Та в Україні за відсутності бажання примусити моряків ділитися заробленим із державою буде досить важко.

Херсонські моряки наголошують: більшу зарплату, ніж в Україні, за кордоном їм згодні платити за якісне виконання важкої, а часом смертельно ризикованої роботи. Віддавати частину тяжко зароблених грошей на податок із доходів вони були б згодні за гарантії якісного виконання державою своїх функцій — дотримання громадського порядку, якісна освіта та охорона здоров’я. Та коли в Херсоні вже грабують серед білого дня, вчителі у школах та медперсонал у лікарнях постійно збирають «добровільні пожертви», постає запитання: якщо скрізь доводиться платити із власної кишені, то навіщо тоді податки — на гарне життя для чиновників?

Херсон.