Народні депутати підтримали розширення повноважень Рахункової палати

Верховна Рада попередньо схвалила зміни до Конституції стосовно посилення повноважень Рахункової палати. «За» постанову про попереднє схвалення законопроекту про внесення змін до статті 98 Конституції України (щодо повноважень Рахункової палати) проголосували 263 народні депутати.

За словами заступника голови Комітету Верховної Ради з питань правової політики Сергія Дунаєва, мета законопроекту — розширення компетенції Рахункової палати в частині наділення її повноваженнями здійснювати контроль за надходженнями до держбюджету, що дасть змогу забезпечити повноцінний контроль за його виконанням.

Конституційний Суд дійшов висновку, що законопроект відповідає вимогам частини першої статті 157 Конституції України, оскільки запропоновані ним зміни не передбачають скасування чи обмеження прав і свобод людини і громадянина та не спрямовані на ліквідацію незалежності чи на порушення територіальної цілісності України. Зважаючи на це, комітет рекомендував Верховній Раді попередньо схвалити поданий Президентом законопроект про внесення змін до статті 98 Конституції, повідомив С. Дунаєв.

Представник Президента у Верховній Раді Юрій Мірошниченко зазначив, що цей законопроект входить до так званого «європейського пакета» та дозволить краще контролювати видатки держбюджету. «Це не тільки відповідатиме зобов’язанням перед європейською спільнотою, а й перед громадянами України, які сплатили кошти до бюджету та хочуть знати, як вони використовуються», — зазначив він.

Відповідаючи на запитання Юрія Одарченка («Батьківщина») стосовно доцільності закріплення посади голови Рахункової палати за представником опозиції, Ю. Мірошниченко назвав таку ідею слушною, проте зауважив, що досягти закріплення можна тільки за рахунок доброї волі парламенту, оскільки чинне законодавство не розрізняє представників більшості та опозиції.

Під час обговорення Наталія Агафонова («УДАР») зазначила, що з ухваленням цих змін до Конституції поряд з Міністерством доходів і зборів з’явиться ще один «контролюючий монстр» — Рахункова палата. Микола Томенко («Батьківщина») висловив думку, що спочатку треба по-новому сформувати Рахункову палату, оскільки сьогодні вона фактично нелегітимна, та ухвалити новий закон про цю структуру, визначивши в ньому місце опозиції. «Інакше це будуть тільки «зміни для Європи»», — сказав він. А Сергій Соболєв додав, що фракція попередньо підтримає цей законопроект, та якщо невдовзі не буде внесено змін до закону про Рахункову палату, котрі передбачатимуть, що її головою є представник опозиції, то під час остаточного голосування, коли буде потрібно вже 300 голосів, «Батьківщина» ці зміни не підтримає.

Натомість Андрій Мохник («Свобода») повідомив, що фракція підтримуватиме цей законопроект, бо для кращого контролю державних фінансів Рахункова палата повинна мати відповідні повноваження. Разом з тим пропоновані зміни він назвав «косметичними» та висловився за те, щоб Рахункову палату очолював представник опозиції.

«Рахункова палата має контролювати використання коштів, але як вона може це робити, коли не має права контролю за тим, як ці кошти надходять та чи надходять вони взагалі», — запитав Адам Мартинюк і повідомив, що фракція Компартії підтримуватиме зміни до Конституції, які через розширення повноважень Рахункової палати фактично посилюють роль Верховної Ради.

Позафракційний Володимир Литвин наголосив, що Рахункова палата має бути не фіскальним, а контролюючим органом, тож треба чітко визначити процедуру формування Рахункової палати. «Під час внесення змін до закону про Рахункову палату потрібно прописати, що вона формується після обрання нової Верховної Ради, тож тоді можна буде врахувати інтереси як влади, так і опозиції», — запропонував В. Литвин.

Далі народні депутати спробували ухвалити у другому читанні законопроект про внесення змін до Закону «Про регулювання містобудівної діяльності». Документом пропонується, щоб органи місцевого самоврядування ще певний час мали можливість передавати земельні ділянки із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб за відсутності плану зонування або детального плану територій населеного пункту.

Однак обговорення цього питання засвідчило його конфліктність. Зокрема, Юрій Одарченко («Батьківщина») застеріг, що «після ухвалення цього законопроекту там, де у вас був дитячий майданчик чи парк, завтра може вирости багатоповерховий будинок, адже за цим законопроектом земельні ділянки пропонується виділяти без затвердження генерального плану, що продовжить незаконне розкрадання земель». Зрештою, розгляд цього законопроекту було відкладено.

Верховна Рада розглянула та ухвалила в другому читанні і в цілому законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усунення обмежень у провадженні господарської діяльності. За словами заступника голови Комітету Верховної Ради з питань верховенства права та правосуддя Дмитра Шпенова, цей законопроект має забезпечити кращі умови для розвитку підприємництва та сприятиме поліпшенню інвестиційного клімату в державі.

Зокрема, центральний орган виконавчої влади, який зараз здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, пропонується позбавити права брати участь у проведенні експертизи проектів будівництва. Крім того, підприємців пропонується звільнити від необхідності самим оскаржувати в суді рішення контролюючого органу, а отже, й від необхідності збирати докази його неправомірності, сплачувати судовий збір та доводити свою правоту. Натомість такий позов до суду одночасно з ухваленням обмежувального рішення має подавати сам контролюючий орган. Якщо ж він не переконає суд в обгрунтованості та законності свого рішення, то відповідні обмежувальні заходи не діятимуть. Законопроект підтримали 232 народних депутати.

Законопроект про внесення змін до статті 90 Бюджетного кодексу України (щодо включення видатків на деякі загальноосвітні навчальні заклади до видатків бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів). За цими змінами до переліку закладів загальної середньої освіти для громадян, які потребують соціальної допомоги та реабілітації і забезпечуються за рахунок видатків, що здійснюються з бюджету АР Крим та обласних бюджетів, пропонується додати ліцеї-інтернати, гімназії-інтернати та колегіуми-інтернати. Після того, як законопроект було ухвалено в першому читанні, ряд народних депутатів запропонували схвалити ці зміни в цілому, оскільки ці навчальні заклади вже почали закриватися. «Давайте відкинемо політиканство та ухвалимо цей законопроект у цілому, адже батьки зараз не знають, що їм робити з дітьми: забирати їх із цих ліцеїв, чи ні. Майте совість!», — закликав позафракційний В. Литвин. Зрештою, на пропозицію головуючого профільному комітету було доручено підготувати цей законопроект для остаточного розгляду під час засідання 2 липня.

На початку засідання Голова Верховної Ради Володимир Рибак повідомив, що в порядку денному на четвер міститься законопроект про проведення виборів у п’яти проблемних округах. «Я запрошу до себе керівників фракцій, щоб погодити час проведення виборів. Якщо нам вдасться домовитися, то розглянемо це питання після 12-ї години», — сказав він. Однак по завершенні наради В. Рибак констатував, що домовленості не досягнуто, тож у четвер це питання не розглядатиметься. «Ми домовилися продовжити консультації», — додав глава парламенту.

Народні депутати розглянули питання обрання та звільнення суддів.

Парламентарії вітали з днем народження свого колегу Володимира Наконечного.