Ми вже повідомляли, що 19 травня група українських альпіністів у складі Юрія Кравчука з Рівненщини, Олександра Оришка та Ігоря Случика із Луцька, киян Євгена Демиденка і Віталія Коломійця, львів’ян Миколи Матрохіна та Оксани Ліпської, Андрія Малинки із Севастополя вирушила до Північної Америки, на Аляску, щоб підкорити її найвищу точку — гору Мак-Кінлі висотою 6194 метри.

«Рейд» наших альпіністів був приурочений до сторіччя першого офіційного сходження на цю найвищу вершину за Полярним колом. І в цьому альпіністському марафоні, крім української, брали участь команди з Японії, Франції, Австралії, США, Шотландії, Польщі, Росії... До речі, в українській команді були альпіністи, які 2008 року в рамках акції «Прапори України — на вершинах світу» вже підкорили цю вершину, і серед них Юрій Кравчук (на знімку), якому, з огляду на досвід, доручили очолити експедицію. Та й інші члени команди теж мають досвід сходжень.

— Після теплої української весни Аляска нас зустріла прохолодою, — розповідає керівник експедиції Юрій Кравчук. — Водяні плеса озер були ще вкриті кригою, дерева стояли без листя. Наша акліматизація пройшла нормально, тож вирушили підкоряти Мак-Кінлі. Складність сходження полягала в тому, що це найпівнічніша вершина-шеститисячник, пояс вічних снігів на якій починається на кілометровій, а в деяких місцях на 800-метровій висоті, тоді як, скажімо, у Гімалаях — із 4,5—5 тисяч метрів. Наша група подолала майже п’ять з половиною тисяч метрів снігу і льоду. Це при тому, що кожен із членів експедиції ніс на собі близько п’ятдесяти кілограмів спорядження та харчів, тягли вантаж і на волокушах. Ускладнював сходження також низький атмосферний тиск, що позначалося на самопочутті: боліла голова, давалася взнаки гірська хвороба. Однак суворі гірські пейзажі все-таки спонукали вдруге підкорити Мак-Кінлі. До речі, про складність сходження на цю вершину свідчить і те, що з 2008 року тут загинуло 28 альпіністів з різних країн.

— І все ж нашій експедиції поталанило: ми потрапили в погоду, тож сходження зробили в порівняно короткі строки — за десять днів, — веде далі Юрій Кравчук. — 31 травня ми підкорили Мак-Кінлі. Раділи цьому дуже, розмахували на найвищій точці українським прапором і прапором газети «Голос України», яка не вперше виступає інформаційним спонсором у наших сходженнях на вершини світу.

Дорога додому завжди видається коротшою. Ось і в тимчасовий базовий табір, що на висоті 2200 метрів на льодовику «Кахілтна», альпіністи повернулися за якихось два дні. Тут їм знову пощастило, бо їх встигли забрати легким літаком на «велику землю». Альпіністам з інших країн довелося чекати літака у базовому таборі кілька днів, бо складні метеоумови — сильний вітер і снігопад — перешкоджали посадці літака. Тож альпіністи утрамбовували майданчик для нього.

— Коли ми повернулися з експедиції, то побачили зовсім іншу Аляску — за цей час озера звільнилися від криги, а на деревах почали пробиватися листочки, — розповідає Юрій Кравчук. — Взагалі Аляска прекрасна тим, що тут багато незайманих куточків — природа оберігається дуже пильно. Екології тут велика увага. Хоча б така деталь: альпіністи, які беруть участь у сходженнях, зобов’язані привезти на «велику землю» все сміття у спеціальних мішках.

— Ми закуповували продукти для експедиції у місцевих магазинах, — продовжує альпініст. — Помітили, що алкоголь там дозволяється відпускати лише тим, кому виповнився 21 рік. Продавець обов’язково при цьому вимагає пред’явити якийсь документ, що може підтвердити вік покупця.

— А мені імпонує привітність мешканців Аляски, те, що вони вітаються навіть з незнайомими, — ділиться враженнями член експедиції Ігор Случик із Луцька. — Таку державу, як Україна, знають. При згадці усміхаються і називають братів Кличків — кращих представників світового боксу.

В українських альпіністів було ще кілька вільних днів, у які вони знайомилися з Аляскою, її мешканцями, їхніми звичаями і традиціями. І самі теж розповідали про Україну, обмінювалися сувенірами, адресами для подальшого листування і дружби.

Рівне.

Довідково

Свого часу група українських альпіністів у складі Ігоря Парчевського та Юрія Кравчука з Рівненщини, Олександра Щерби з Кіровограда, Олександра Оришка з Луцька провели акцію «Прапори України — на вершинах світу», інформаційним спонсором якої виступала газета «Голос України». Вони підкорили найвищі вершини материків: Кіліманджаро (Африка), Аконкагуа (Південна Америка), Ельбрус та Монблан (Європа), Косцюшко (Австралія), а також Мак-Кінлі (Північна Америка). На всіх цих вершинах установили Державний прапор України, а також прапор із символікою парламентської газети. Альпіністи, готуючись до сходжень, спілкувалися з місцевим населенням, розповідали про Україну, про звичаї і традиції нашого народу.

Під час сходження на Мак-Кінлі.

Члени української команди з прапором «Голосу України» на тимчасовому базовому таборі на висоті 4300 метрів.

Доторкнутися б до хмаринки.

Фото члена експедиції Ігоря СЛУЧИКА.