Нацбанк оприлюднив свою «оцінку інфляції» за листопад. Такі аналітичні дослідження у головній фінансовій установі країни проводять щомісяця. Як вважають у НБУ, індекс споживчих цін зріс у листопаді на 1,9%. Темпи споживчої інфляції минулого місяця дещо знизилися — у жовтні мали 2,4%. У річному вимірі інфляція підвищилася до 21,8%. У листопаді одяг та взуття дорожчали не так швидко, як у попередні місяці — лише на 2,4%. Тоді як у вересні-жовтні набрали в ціні майже 15% через сезонне збільшення імпорту такої продукції за новим курсом.
І далі спрямовувалася угору вартість житлово-комунальних послуг, зокрема на гарячу воду та опалення ціни зросли на 22,4%. Натомість сповільнилося подорожчання сирих продуктів харчування (до 0,5% з 2,1% у жовтні). Після значного зростання в попередні сім місяців ціни на м’ясо за листопад майже не змінилися (+0,1%). Прискорилося зниження цін на цукор (до 5,7%) в умовах продовження сезону цукроваріння та фруктів (до 5%) за рахунок сезонного здешевлення цитрусових. Зростали ціни на овочі (на 6,2%) через підвищення цін на тепличну продукцію.
Попри здешевлення нафти на світових ринках, на вартість бензину та дизпалива найбільше впливав курсовий чинник. Тож пальне продовжувало дорожчати: на 1,6% за місяць та 56,4% у річному вимірі.
У листопаді підвищувалася виробнича інфляція (за місяць — на 4,2%) переважно через збільшення цін у постачанні електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря на 8,7%. З початку року індекс цін виробників зріс на 31,8%, у річному вимірі прискорився до 32,8%.
Також ціни істотно зросли у:
добуванні кам’яного вугілля (на 6,6%) через зупинку роботи значної кількості шахт на сході країни та ускладнення поставок вугілля на переробні підприємства;
виробництві коксу та коксопродуктів (на 8,1%) у зв’язку з порушенням діяльності коксохімічних підприємств на сході України;
виробництві хімічних речовин і хімічної продукції (на 6%) переважно внаслідок девальвації гривні.
Мал. Василя ФЛЬОРКА.
КОМЕНТАР
Інфляція на рівні 25% становить небезпеку для нашої економіки
Науковий консультант з економічних питань Центру Разумкова Володимир Сіденко в ефірі радіо «Голос столиці» розповів про те, як прискорення інфляції позначиться на купівельній спроможності громадян, а також чого очікувати в довгостроковій перспективі.
— Яка ваша оцінка показника прогнозу інфляції на 2014 рік на рівні 25%? Наскільки критичним він є?
— Серед економістів немає єдиної точки зору на темпи інфляції, на її індикатори, але здебільшого вважається, що інфляція, яка вміщується в однозначну цифру, тобто не перевищує 10%, є помірною і такою, що навіть за деяких умов може сприяти певним структурним зрушенням. Коли інфляція виходить за рамки 10%, хоча деякі вважають, що це більше 20%, вона однозначно вже вважається ознакою хвороби, і є таке поняття, як галопуюча інфляція. Тобто це інфляція, яка вже потребує певних заходів стабілізації. Інакше вона має тенденцію до переростання в процеси гіперінфляції, коли взагалі втрачається довіра до грошей і руйнується вся економічна система. В Україні ця проблема має кілька причин: вона пов’язана з втечею від гривні в іноземні валюти, що призводить до падіння курсу і знецінення гривні, оскільки країна залежить від імпорту. І це призводить до істотного зростання всіх цін через імпортну складову. Але одночасно уряд через фінансові обмеження відмовляється від тих чи інших дотацій, що також призводить до зростання цін.
— Що буде далі з купівельною спроможністю громадян?
— Тут є одноразові речі, як зняття дотацій. Вони відбудуться, і цей інфляційний чинник перестане діяти. А є ті, що створюють ось таке зачароване коло. Наприклад, втеча від гривні, і через девальвацію це вже створює підтримуючий механізм знецінення валюти. З цим треба боротися, а боротися тим, що треба обмежувати грошову масу. Якщо не проводити відповідну антиінфляційну політику, то ми матимемо руйнування всієї економічної системи. Безумовно, 25% — це небезпечний показник, і з цим треба боротися, і мати чим боротися.
