Минулої п’ятниці на планеті відзначали Всесвітній день донора. ВООЗ визначила цю дату як день вияву вдячності мільйонам людей, які рятують життя і зберігають здоров’я інших, здаючи свою кров.

Заступник директора Департаменту реформ та розвитку медичної допомоги, начальник управління спеціалізованої медичної допомоги МОЗ України Євген Мороз зазначив: «Кров — це така субстанція, яку неможливо купити в аптеці чи виготовити на фармацевтичному заводі. Тому врятувати людей, які потребують переливання крові чи лікування її препаратами, можуть лише донори».

Завідувач відділення трансфузіології НДСЛ «Охматдит» МОЗ України Дмитро Перетятко пояснив: «Донором крові може стати кожен охочий здоровий українець віком 18—60 років з масою тіла не менш як 50 кілограмів. Перед здачею донори проходять обстеження та здають кров на аналіз».

За словами Євгена Мороза, за життя кожна четверта людина потребує переливання крові. Загалом по Україні гострого дефіциту донорської крові немає. «Дещо гірша ситуація в Києві. Це пов’язано з тим, що у столиці частіше проводять високотехнологічні операції під час яких необхідна донорська кров. Тому це навантаження лягає на жителів столиці», — зазначив представник МОЗ.

У нашій країні підвищується контроль за якістю донорської крові. 

Впроваджується модернізація лабораторій закладів служби крові та оснащення їх сучасними автоматизованими системами імунохемілюмінесцентного аналізу. Сьогодні 10 відсотків охочих стати донором після аналізу крові не допускаються до донорства.

В Україні до 14 липня триває місячник відчинених дверей у пунктах збору крові України.

Торік обсяг заготівлі крові становив близько 386 456 літрів донорської крові. Хоча загальна кількість донорів зменшилася на 8,25 відсотка. Це свідчить про підвищення якості донорів, що дає змогу взяти повну або майже повну разову дозу крові (450 мл).

За один забір зазвичай беруть 450 мл + 40 мл крові — це 6—8 відсотків від загальної маси тіла дорослої людини.

Донорами не можуть бути люди, які хворіли або хворіють на СНІД, носії ВІЛ-інфекції, сифілісу, вірусних гепатитів, туберкульозу, із гіпертонічною хворобою ІІ—ІІІ ступенів, ішемічною хворобою серця, атеросклерозом, а також мають захворювання нирок, органів травлення, гострі запалювальні процеси.

Цільну кров рекомендують здавати не частіше п’яти разів на рік. Повністю склад крові відновлюється упродовж 30—40 днів. Щоб відновлення відбулося швидше, радять пити багато рідини — соки, чай. А раціон донора завжди повинен містити білок, від якого залежить рівень гемоглобіну в крові. Продукти, що містять білок, — м’ясо, буряк, гречка, сочевиця, квасоля і всі бобові, риба та інші.

Регулярне донорство сприяє профілактиці серцево-судинних захворювань, атеросклерозу, подагри та навіть ожиріння. Воно омолоджує організм та поліпшує роботу імунної системи, печінки, підшлункової залози та інших органів травлення. До того ж кров беруть лише у здорових людей, відтак донорство — нагода перевірити власний стан здоров’я.

ДО РЕЧІ

75 764 особи мають статус почесного донора України — це люди, які понад 40 разів безплатно здали кров або 60 разів — плазму. Із них 83 мають звання «Заслужений донор України».

ТИМ ЧАСОМ

Правоохоронці Житомирщини долучилися до доброчинної акції «Здай кров — подаруй життя» (на знімку), яка проходила напередодні Міжнародного дня донора. У ній узяли участь 35 міліціонерів. Лікарі обласного центру крові кажуть, що працівники органів внутрішніх справ — одні з найкращих донорів, адже, як правило, мають гарний стан здоров’я.

Олексій КАВУН.

Житомирська область.

Фото СЗГ УМВС України в Житомирській області.

***

До Всесвітнього дня донора, який відзначали 14 червня, керівники міліції Закарпаття закликали підлеглих узяти участь у благодійній акції здачі крові. Близько сотні міліціонерів підтримали цю ініціативу. Із самого ранку черга людей у формі вишикувалася до реєстратури обласної станції переливання крові в Ужгороді, повідомляє наш власкор Василь НИТКА.

***

День донора відзначили й у Криму. За словами головного лікаря Центру служби крові Ігоря Чемоданова, показник донорства на півострові становить 35,5 донації на тисячу населення — це майже вдвічі вище, ніж в Україні, і максимально наближається до вимог Всесвітньої організації охорони здоров’я. Крім того, йде подвійний контроль якості донорської крові — не лише при заборі, а й через певний час, при її видачі. Це гарантія того, що кров буде безпечна. «Останнім часом частіше стали здавати кров саме молоді люди. І вони це роблять не заради того, щоб отримати звільнення від навчання. Вони здають кров усвідомлено, щоб допомогти тим, хто цього потребує», — зазначив Ігор Чемоданов.

За даними медиків, найзатребуваніша в Криму — друга група крові, інформує наш власкор Андрій РАЗИЛО.

 

 

Фотоетюд Андрія НЕСТЕРЕНКА.