Минулого тижня у Верховній Раді відбувся круглий стіл (на знімку), на якому обговорено проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії нелегальним розкопкам та обмеження цивільного обігу археологічних предметів» (реєстраційний №2616, автори — В. Кириленко, М. Матіос, О. Доній, Б. Бенюк). Організатор акції — парламентський Комітет з питань культури та духовності.

Хоча наші археологічні скарби під захистом кількох законів («Про охорону культурної спадщини», «Про охорону археологічної спадщини», «Про ратифікацію Європейської конвенції археологічної спадщини» та інших), «чорна археологія» процвітає.

Серед змін, що є в законопроекті, варто назвати основні. Пропонується включити використання металодетекторів до переліку видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню. А також провести державну реєстрацію приватних археологічних колекцій. Опоненти кажуть: металодетектор в руках краєзнавця — це хобі, а не господарська діяльність! А реєстрація колекцій — порушення конституційного права громадян на власність! Отож, законопроект викликав неоднозначну реакцію ще до першого читання. Одні підтримали, другі стривожились. Запротестував Український фонд культури. Не підтримано законопроект і Міністерством культури. Тому й вирішено провести круглий стіл, щоб почути різні думки щодо проекту. Як його прихильники виступали відомі історики Гліб Івакін, Максим Левада, Сергій Лаєвський, Михайло Відейко, Сергій Ольговський. Як противники — не менш відомі Сергій Клімовський, Евеліна Кравченко, Олександр Поліщук.

Обговорення видалося емоційно та інтелектуально насиченим. Часом цікавіше було слухати не прихильників законопроекту, а опонентів. Бо вони не проти змін, а за точність і продуманість формулювань. Приміром, ось що казав Віктор Ямніков, голова правління Асоціації приладового пошуку України: якщо взагалі заборонити металошукачі, то під заборону потраплять навіть сантехніки, які працюють з підземними комунікаціями. Якщо серед власників пошукових приладів є люди недобросовісні, то чим допоможе ліцензування металодетектора? Тоді треба ліцензувати кирку й лопату! А тим часом у законопроекті не згадано, що археологічні знахідки часто зникають з місць законних розкопок. Проблема й у тім, що наша археологія має настільки бідне державне фінансування, що відкотилася у ХІХ століття, коли археологами були любителі. І якщо тепер цих любителів загнати в підпілля, то ми залишимося ні з чим. Ямніков запропонував не ліцензувати, а просто реєструвати пошукові прилади. А також створити інститут громадських інспекторів (що передбачено чинним законодавством) і археологічну міліцію — на зразок відповідного підрозділу італійських карабінерів.

До речі, щодо «карабінерів». Цікавим був виступ полковника міліції в запасі Володимира Гусака, який служив у департаменті кримінального розшуку МВС у 1998—2010 роках. Він розповів, що за час своєї служби пам’ятає лише дві кримінальні  справи, заведені на «чорних археологів». Крім того, навіть за Президента Ющенка, який видав спеціальний указ про посилення боротьби з «чорними археологами», міліція стикалася з тим, що потрібні консультації одержувала не від байдужих чиновників місцевих управлінь культури, а... від самих «чорних археологів». Мабуть-таки, причина багатьох бід — справді в людях, а не в кирках, лопатах чи металодетекторах.

Підсумовуючи дискусію, В’ячеслав Кириленко сказав, що буде створено робочу групу для підготовки тексту законопроекту з урахуванням усіх висловлених зауважень.

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.